Економісти розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття виникає внаслідок постійного руху населення між регіонами і видами праці, а також у різних стадіях життєвого циклу. Навіть якщо економіці притаманна повна зайнятість, завжди існують люди, які шукають роботу (після закінчення навчання або через переїзд в інше місце, через пошук роботи, яка б відповідала рівневі їхньої кваліфікації чи уподобанням). Цей різновид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним.
Структурне безробіття виникає у зв'язку з технологічними змінами у процесі виробництва, коли попит на один вид праці зростає, на інший зменшується, а пропозиція не може швидко пристосуватися до цього. Структурна незбалансованість виникає, коли одні сектори економіки розширюються, а в інших скорочуються обсяги виробництва (попит па працю набірника у друкарні скоротився у зв'язку з переходом до комп'ютерного набору інформації; автоматизація виробничих процесів витісняє некваліфіковану робочу силу). Структурне безробіття теж вважається неминучим.
Структурне безробіття характеризується більшою тривалістю, а тому вважається серйознішою проблемою порівняно з безробіттям фрикційним.
До циклічного безробіття призводить спад виробництва, тобто та фаза економічного циклу, яка характеризується недостатністю сукупних витрат. Коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. У періоди економічного спаду циклічне безробіття доповнює фрикційне і структурне, а в періоди циклічного підйому воно відсутнє.
Повна зайнятість не означає абсолютної відсутності безробіття. Економісти розглядають фрикційне та структурне безробіття як абсолютно неминуче; отже, «повна зайнятість» не означає стопроцентну зайнятість робочої сили.
Іншими словами, рівень безробіття за умов повної зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Цей показник називають також природним рівнем безробіття: він відповідає потенційному ВВП. Ця концепція в 1968 р. вперше була запропонована Мілтоном Фрідманом і незалежно від нього розроблена Едмундом Фелпсом із Колумбійського університету. Слово «природний» тут означає, що фрикційне та структурне безробіття є неминучим, тоді як циклічне безробіття можна побороти за допомогою засобів макроекономічної політики.
