Макроекономіка досліджує національну економіку в цілому. Проте в реальній дійсності немає економіки взагалі, а є економіка з відповідним типом виробничих відносин, які формують економічну систему.
Економічна система — це певним чином упорядкована система зв'язків між виробниками і споживачами матеріальних та нематеріальних благ та послуг.
Основними елементами економічної системи є:
• економічні зв'язки між господарськими суб'єктами;
• соціально-економічні відносини, які базуються на відповідних формах власності на економічні ресурси та результати господарської діяльності;
• форми господарської діяльності: поділ праці, спеціалізація виробництва;
• господарський механізм, тобто спосіб регулювання економічної діяльності на макрорівні.
Виділяють два основні типи економічних систем: ринкові та неринкові економічні системи.
Ринкова економіка вільної конкуренції (XIX - початок XX ст.)
Основні ознаки:
1. приватна власність на інвестиційні ресурси:
2. вільна конкуренція;
3. свобода учасників економічної діяльності;
4. ринкове ціноутворення;
5. стихійне ринкове регулювання. Адміністративно-командна (планова) система Основні ознаки:
1. державна власність на засоби виробництва;
2. монополізація та бюрократизація економіки;
3. централізоване планування та управління виробництвом;
4. централізований розподіл матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.
У сучасних умовах у більшості держав існують економічні системи, які в чистому вигляді не є ринковими чи командно-адміністративними. їх називають змішаними. Вони поєднують у собі різні форми власності та ринковий і державний механізми макроекономічного регулювання. В одних країнах держава відіграє більшу, в інших — меншу роль у регулюванні економіки. Виділяють три функції держави:
• забезпечення ефективності;
• забезпечення справедливості;
• сприяння макроекономічному зростанню і стабільності
