русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Основні принципи організації збору й обробки інформації


Дата додавання: 2013-12-24; переглядів: 1670.


Основні принципи організації системи контролю й керування

2.2.1. Досвід закордонних енергетичних систем, особливо тих, що працюють в умовах ринку, доводить необхідність введення процедур перевірки точності й достовірності інформації на всіх рівнях і в усіх точках системи обліку, де здійснюють облік і обробку даних.

Це важливо не тільки з технічної точки зору, але також з точки зору економічних і правових взаємовідносин виробника, постачальника й споживача.

2.2.2. На рівнях системи обліку 1...5 (табл. 1) має бути забезпечено дублювання лічильника електричної енергії, як елемента, що виконує основну й найбільш складну вимірювальну операцію.

2.2.3. На рівні ЛУО поряд із збором і обробкою даних має бути передбачена верифікація вимірювальної інформації за шкірним об'єктом обліку (ОО), що контролюється ЛУО.

2.2.4. Верифікація на рівні ОО має полягати не тільки в перевірці функціонування основного й дублюючого лічильника, але й у перевірці точності їх показань.

2.2.5. Верифікація вимірювальної інформації має бути передбачена на всіх рів­нях устаткування збору та обробки даних і має забезпечувати перевірку достовірності даних, що обробляють та передають.

2.2.6. Інформація, що передається, починаючи з рівня ПО, повинна мати позначку якості.

2.2.7. При передачі інформації на ділянках від ЛУО до регіонального устаткування збору й обробки даних і вище між усіма рівнями устаткування збору й обробки даних рекомендується здійснювати дублювання каналів зв'язку.

2.2.8 Первинні дані в необробленому вигляді підлягають архівуванню й зберіганню без будь-якої корекції. Технічне середовище автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) повинно забезпечити можливість керування МН.

2.3.1. Основним є вимога загального інформаційного простору для всіх суб'єктів енергоринку. На практиці це положення реалізується у вигляді єдиної інтегрованої мережі збору, накопичення й обробки інформації про вироботок і споживання енергії. Всі суб'єкти енергоринку мають авторизований доступ до вихідної інформації.

2.3.2. Застосування глобальної мережі передачі даних, що забезпечує зв'язок між обробкою даних на верхніх рівнях. Мережа повинна бути багато­фун­к­ціональною (тобто бути основою для системи обліку, системи планування й диспетчерської системи). Використовуючи стандартні методи побудови глобальної мережі, разом з тим необхідно приділяти увагу дублюванню каналів зв'язку й пріоритетності потоків інформації.

2.3.3. Як апаратний базис інтеграції пристроїв обробки даних на рівнях регіонального устаткування збору даних (РУЗД) і центрального устаткування збору даних (ЦУЗД) рекомендується використовувати високонадійні вимірювальні засоби, які відповідають сучасним промисловим стандартам, що дозволяє поєднувати їх високі експлуатаційні характеристики з доступністю програмного забезпечення для базового операційного середовища.

2.3.4. Устаткування ЛУО має бути орієнтовано на різні типи засобів обліку, що з одного боку відображає ситуацію в енергетиці України, а з іншого - забезпечує відкритість системи.

2.3.5. Орієнтація на підтримку відкритих уніфікованих протоколів зв'язку з робочими станціями, серверами. Завдяки цьому можлива інтеграція з
різ­ними операційними платформами й пристроями, які використовують на верхніх рівнях систем, що розглядають.

2.3.6. Надання розробниками програмного забезпечення інтерфейсу програмування прикладного рівня у вигляді декларативних і алгоритмічних описів.

2.3.7. Передача в диспетчерську підсистему оперативноїі статистичної інформації з комерційного обліку, приймання від диспетчерської підсистеми інформації з метою верифікації основних показань.

2.3.8. Передача в підсистему планування/прогнозувння необхідної комерційної й статистичної інформації.

2.3.9 Для передачі даних можливе сумісне використання каналів зв’язку автоматизованими системами обліку та іншими системами з метою резервування та зменшення витрат на устаткування.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Задачи, решаемые с помощью компьютерных информационных технологий в энергетике

2. Измерения величин и измерительный канал, структурная схема измерительного канала для АСКОЕ.

3. Понятие об автоматизированных системах. Основные виды АС, применяемых в энергетике.

4. Измерения величин и измерительный канал, структурная схема измерительного канала для АСДУ.

5. Базы данных. Виды баз данных. Системы управления базами данных.

6. Примеры ГИС-систем.

7. Реляционные базы данных. Типы данных и объекты базы данных.

8. Основные виды нормативных документов, регламентирующих создание и эксплуатацию АСКОЕ

9. Понятие ГИС-технологии. Применение географических информационных систем в энергетике

10. Примеры реляционных СУБД и СУБД иных типов.

11. Жизненный цикл АС. Виды обеспечения АС.

12. Основные виды нормативных документов, регламентирующих создание и эксплуатацию АСДУ

13. Основные отраслевые нормативные документы.

14. Понятие и примеры SCADA/HMI-систем

15. АСУ ТП ПС: задачи и структура.

16. ПУ и КП телемеханики. Примеры систем телемеханики.

17. Микропроцессорное оборудование ПС: микропроцессорные защиты и реги-страторы аварий, телемеханика. Назначение, особенности применения в Складе АС.

18. Примеры интеллектуальных цифровых датчиков, цифровых приборов и устройств учёта ЕЕ

19. Микропроцессорное оборудование ПС: интеллектуальные цифровые датчики, цифровые приборы и устройства учёта ЕЕ: назначение, возможности и особенности применения в Складе АС.

20. Сертификация измерительного оборудования, применяемого в АСКОЕ. Государственный реестр Украины.

21. Система автоматического регулирования частоты и мощности: назначение и функции. Структура САРПЧ на примере Центрального регулятора “Бурштынского острова”.

22. Примеры приборов и устройств учёта

23. Концепция построения АСКОЕ в условиях энергорынка. Структурная схема АСКОЕ локального уровня.

24. Реализация АСУ ТП ПС на реальном примере. Структурная схема и задачи.

25. Автоматизированные системы диспетчерского управления. АСДУ уровня РЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.

26. Понятие единого системного времени АС. Технологии синхронизации времени.

27. АСДУ уровня ПЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.

28. Виды каналов связи, используемых в АСКОЕ и АСДУ.

29. АСДУ уровня ОЭ: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.

30. Взаимодействие смежных АС на примере ХОЭ.

31. АСДУ городского предприятия электрических сетей: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.

32. Метрологическое обеспечение АС. Аттестация и поверка. Понятие точностной характеристики.

33. АСДУ уровня ЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.

34. Отличия между техническим и коммерческим учётом электрической энергии (пример АСКОЕ ХОЭ).

35. АСДУ уровня ОЭС Украины: структура, задачи, связь с АСДУ других уровней.

36. Качество электрической энергии: примеры оборудования для измерения КЭЭ.

37. Автоматизированные системы учёта электрической энергии (коммерческий учёт). Границы балансовой принадлежности и сечения.

38. Построение АСРС (бытовые потребители) на примере районного филиала ХЭС.

39. Автоматизированные системы учёта электрической энергии (технический учёт).

40. Средства отображения информации в АСДУ.

41. Автоматизированные система расчёта с потребителями.

42. Экспертные системы качества ЕЕ (на примере “Антэс-Э”).

43. Системы контроля качества електроэнергии. Отечественные и европейские нормативы качества и приборы для его измерения.

44. Структура АСРС (промышленные потребители) и основные функции на примере ХОЭ.

45. Корпоративные информационные системы. Классы корпоративных информационных систем и решаемые ими задачи.

46. Структура АСРС(Б) и основные функции на примере ХОЭ.

47. Основне и вспомогательные показатели качества электрической энергии.

48. Примеры ІСУП для крупных предприятий. Примеры ІСУП для мелких и средних предприятий.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Компьютерные информационные технологии в электроэнергетике: Уч. пособие / И.Г. Абраменко и др. Под общ. редакцией О.Г.Гриба. — Харьков: ХГАГХ, 2003.

2. Ильин В.А. Телеуправление и телеизмерение: Учеб. пособие для вузов. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Энергоиздат, 1982.

3. Тутевич В.Н. Телемеханика: Учеб. пособие для студентов вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш.шк., 1985.

4. В.Э. Воротницкий. Повышение эффективности управления распределительными сетями — М.: Энергосбережение №10-юбилейн/2005

5. С.В. Глушаков, А.С. Сурядный. Персональный компьютер — Харьков: «Фолио», 2002

6. Баринов В.А. и др. Автоматизация диспетчерского управления в електро­энергетике: М.: Изд-во МЭИ. — 2004 г.

7. Черемісін М. М., Зубко В.М. Автоматизація обліку та управління електроспоживанням: Посібник для вищих навчальних закладів.— Xарків: Факт, 2005.

8. С.М. Диго. Проектирование и использование баз данных — М.: Финансы и статистика, 1995.

9. Электроэнергетические системы в примерах и иллюстрациях. Под ред. В. А. Веникова. — М.: Энергоатомиздат, 1983.

10. П.С.Жданов. Вопросы устойчивости электрических систем. — М.: Энергия, 1979.

11. Автоматизация диспетчерского управления в энергетике. Под общей редакцией Ю.Н. Руденко и В.А. Семёнова. — М.: Изд-во МЭИ, 2000.

12. Автоматизация диспетчерского управления в энергетике. В.А. Баринов и др. — М.: Издательство МЭИ, 2004.

13. Автоматизированная система контроля изоляции трансформаторов СКИТ. — Санкт-Петербург: ПЭИП, 1999.

14. Информационно-управляющий телемеханический комплекс «Гранит». Техническое описание. — Житомир: 1995.

15. Информационный материал по проектированию и применению информационно-управляющего телемеханического комплекса «Гранит-микро» (товарный знак МИКРОГРАНИТ). — Житомир: СНПП «Промэкс», 2004

16. Информационно-измерительный комплекс «Компас-2М». Техническое описание. — Краснодар: 2002.

17. Оперативно-информационный комплекс автоматизированной системы диспетчерского управления Днепропетровских электрических сетей ОАО «ЭК «Днепрооблэнерго». Описание комплекса технических средств. Описание автоматизированных функций. Описание программного обеспечения. — Харьков: 2002.

18. Оперативно-информационный комплекс и автоматизированная система сбора телемеханической информации автоматизированной системы диспетчерского управления Северной лектроэнергетической системы НЭК «Укрэнерго». Описание комплекса технических средств. Описание автоматизированных функций. Описание программного обеспечения. — Харьков: 2003.

19. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Калюжный Д.М., Бородин Д.В. и др. Качество электрической энергии в системах электроснабжения. — Харьков: ХНАГХ, 2006.

20. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Рожков П.П., Рожкова С.Е. Автоматизированные системы контроля и учета електроэнергии в системах електроснабжения: учебное пособие для студ. 4 курса дневной формы обучения, 4, 5 курсов заочной формы обучения специальностей 6.090.603. — Харьков: ХНАГХ, 2006.

21. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Рожков П.П., Рожкова С.Е. "Приборы учета електропотребления в системах електроснабжения" учебное пособие для студ.4, 5 курсов дневной формы обучения 4-6 курсов заочной формы обучения специальностей 6.090.603. 7090.603, 8090.603. — Харьков: ХНАГХ, 2006.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Загальні принципи організації вимірювань | Комп‘ютерні інформаційні технології в електроенергетиці


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн