Основні принципи організації системи контролю й керування
2.2.1. Досвід закордонних енергетичних систем, особливо тих, що працюють в умовах ринку, доводить необхідність введення процедур перевірки точності й достовірності інформації на всіх рівнях і в усіх точках системи обліку, де здійснюють облік і обробку даних.
Це важливо не тільки з технічної точки зору, але також з точки зору економічних і правових взаємовідносин виробника, постачальника й споживача.
2.2.2. На рівнях системи обліку 1...5 (табл. 1) має бути забезпечено дублювання лічильника електричної енергії, як елемента, що виконує основну й найбільш складну вимірювальну операцію.
2.2.3. На рівні ЛУО поряд із збором і обробкою даних має бути передбачена верифікація вимірювальної інформації за шкірним об'єктом обліку (ОО), що контролюється ЛУО.
2.2.4. Верифікація на рівні ОО має полягати не тільки в перевірці функціонування основного й дублюючого лічильника, але й у перевірці точності їх показань.
2.2.5. Верифікація вимірювальної інформації має бути передбачена на всіх рівнях устаткування збору та обробки даних і має забезпечувати перевірку достовірності даних, що обробляють та передають.
2.2.6. Інформація, що передається, починаючи з рівня ПО, повинна мати позначку якості.
2.2.7. При передачі інформації на ділянках від ЛУО до регіонального устаткування збору й обробки даних і вище між усіма рівнями устаткування збору й обробки даних рекомендується здійснювати дублювання каналів зв'язку.
2.2.8 Первинні дані в необробленому вигляді підлягають архівуванню й зберіганню без будь-якої корекції. Технічне середовище автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) повинно забезпечити можливість керування МН.
2.3.1. Основним є вимога загального інформаційного простору для всіх суб'єктів енергоринку. На практиці це положення реалізується у вигляді єдиної інтегрованої мережі збору, накопичення й обробки інформації про вироботок і споживання енергії. Всі суб'єкти енергоринку мають авторизований доступ до вихідної інформації.
2.3.2. Застосування глобальної мережі передачі даних, що забезпечує зв'язок між обробкою даних на верхніх рівнях. Мережа повинна бути багатофункціональною (тобто бути основою для системи обліку, системи планування й диспетчерської системи). Використовуючи стандартні методи побудови глобальної мережі, разом з тим необхідно приділяти увагу дублюванню каналів зв'язку й пріоритетності потоків інформації.
2.3.3. Як апаратний базис інтеграції пристроїв обробки даних на рівнях регіонального устаткування збору даних (РУЗД) і центрального устаткування збору даних (ЦУЗД) рекомендується використовувати високонадійні вимірювальні засоби, які відповідають сучасним промисловим стандартам, що дозволяє поєднувати їх високі експлуатаційні характеристики з доступністю програмного забезпечення для базового операційного середовища.
2.3.4. Устаткування ЛУО має бути орієнтовано на різні типи засобів обліку, що з одного боку відображає ситуацію в енергетиці України, а з іншого - забезпечує відкритість системи.
2.3.5. Орієнтація на підтримку відкритих уніфікованих протоколів зв'язку з робочими станціями, серверами. Завдяки цьому можлива інтеграція з
різними операційними платформами й пристроями, які використовують на верхніх рівнях систем, що розглядають.
2.3.6. Надання розробниками програмного забезпечення інтерфейсу програмування прикладного рівня у вигляді декларативних і алгоритмічних описів.
2.3.7. Передача в диспетчерську підсистему оперативноїі статистичної інформації з комерційного обліку, приймання від диспетчерської підсистеми інформації з метою верифікації основних показань.
2.3.8. Передача в підсистему планування/прогнозувння необхідної комерційної й статистичної інформації.
2.3.9 Для передачі даних можливе сумісне використання каналів зв’язку автоматизованими системами обліку та іншими системами з метою резервування та зменшення витрат на устаткування.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Задачи, решаемые с помощью компьютерных информационных технологий в энергетике
2. Измерения величин и измерительный канал, структурная схема измерительного канала для АСКОЕ.
3. Понятие об автоматизированных системах. Основные виды АС, применяемых в энергетике.
4. Измерения величин и измерительный канал, структурная схема измерительного канала для АСДУ.
5. Базы данных. Виды баз данных. Системы управления базами данных.
6. Примеры ГИС-систем.
7. Реляционные базы данных. Типы данных и объекты базы данных.
8. Основные виды нормативных документов, регламентирующих создание и эксплуатацию АСКОЕ
9. Понятие ГИС-технологии. Применение географических информационных систем в энергетике
10. Примеры реляционных СУБД и СУБД иных типов.
11. Жизненный цикл АС. Виды обеспечения АС.
12. Основные виды нормативных документов, регламентирующих создание и эксплуатацию АСДУ
13. Основные отраслевые нормативные документы.
14. Понятие и примеры SCADA/HMI-систем
15. АСУ ТП ПС: задачи и структура.
16. ПУ и КП телемеханики. Примеры систем телемеханики.
17. Микропроцессорное оборудование ПС: микропроцессорные защиты и реги-страторы аварий, телемеханика. Назначение, особенности применения в Складе АС.
18. Примеры интеллектуальных цифровых датчиков, цифровых приборов и устройств учёта ЕЕ
19. Микропроцессорное оборудование ПС: интеллектуальные цифровые датчики, цифровые приборы и устройства учёта ЕЕ: назначение, возможности и особенности применения в Складе АС.
20. Сертификация измерительного оборудования, применяемого в АСКОЕ. Государственный реестр Украины.
21. Система автоматического регулирования частоты и мощности: назначение и функции. Структура САРПЧ на примере Центрального регулятора “Бурштынского острова”.
22. Примеры приборов и устройств учёта
23. Концепция построения АСКОЕ в условиях энергорынка. Структурная схема АСКОЕ локального уровня.
24. Реализация АСУ ТП ПС на реальном примере. Структурная схема и задачи.
25. Автоматизированные системы диспетчерского управления. АСДУ уровня РЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.
26. Понятие единого системного времени АС. Технологии синхронизации времени.
27. АСДУ уровня ПЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.
28. Виды каналов связи, используемых в АСКОЕ и АСДУ.
29. АСДУ уровня ОЭ: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.
30. Взаимодействие смежных АС на примере ХОЭ.
31. АСДУ городского предприятия электрических сетей: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.
32. Метрологическое обеспечение АС. Аттестация и поверка. Понятие точностной характеристики.
33. АСДУ уровня ЭС: задачи, Склад, структурная схема, телемеханика и СПД.
34. Отличия между техническим и коммерческим учётом электрической энергии (пример АСКОЕ ХОЭ).
35. АСДУ уровня ОЭС Украины: структура, задачи, связь с АСДУ других уровней.
36. Качество электрической энергии: примеры оборудования для измерения КЭЭ.
37. Автоматизированные системы учёта электрической энергии (коммерческий учёт). Границы балансовой принадлежности и сечения.
38. Построение АСРС (бытовые потребители) на примере районного филиала ХЭС.
39. Автоматизированные системы учёта электрической энергии (технический учёт).
40. Средства отображения информации в АСДУ.
41. Автоматизированные система расчёта с потребителями.
42. Экспертные системы качества ЕЕ (на примере “Антэс-Э”).
43. Системы контроля качества електроэнергии. Отечественные и европейские нормативы качества и приборы для его измерения.
44. Структура АСРС (промышленные потребители) и основные функции на примере ХОЭ.
45. Корпоративные информационные системы. Классы корпоративных информационных систем и решаемые ими задачи.
46. Структура АСРС(Б) и основные функции на примере ХОЭ.
47. Основне и вспомогательные показатели качества электрической энергии.
48. Примеры ІСУП для крупных предприятий. Примеры ІСУП для мелких и средних предприятий.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Компьютерные информационные технологии в электроэнергетике: Уч. пособие / И.Г. Абраменко и др. Под общ. редакцией О.Г.Гриба. — Харьков: ХГАГХ, 2003.
2. Ильин В.А. Телеуправление и телеизмерение: Учеб. пособие для вузов. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Энергоиздат, 1982.
3. Тутевич В.Н. Телемеханика: Учеб. пособие для студентов вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш.шк., 1985.
4. В.Э. Воротницкий. Повышение эффективности управления распределительными сетями — М.: Энергосбережение №10-юбилейн/2005
5. С.В. Глушаков, А.С. Сурядный. Персональный компьютер — Харьков: «Фолио», 2002
6. Баринов В.А. и др. Автоматизация диспетчерского управления в електроэнергетике: М.: Изд-во МЭИ. — 2004 г.
7. Черемісін М. М., Зубко В.М. Автоматизація обліку та управління електроспоживанням: Посібник для вищих навчальних закладів.— Xарків: Факт, 2005.
8. С.М. Диго. Проектирование и использование баз данных — М.: Финансы и статистика, 1995.
9. Электроэнергетические системы в примерах и иллюстрациях. Под ред. В. А. Веникова. — М.: Энергоатомиздат, 1983.
10. П.С.Жданов. Вопросы устойчивости электрических систем. — М.: Энергия, 1979.
11. Автоматизация диспетчерского управления в энергетике. Под общей редакцией Ю.Н. Руденко и В.А. Семёнова. — М.: Изд-во МЭИ, 2000.
12. Автоматизация диспетчерского управления в энергетике. В.А. Баринов и др. — М.: Издательство МЭИ, 2004.
13. Автоматизированная система контроля изоляции трансформаторов СКИТ. — Санкт-Петербург: ПЭИП, 1999.
14. Информационно-управляющий телемеханический комплекс «Гранит». Техническое описание. — Житомир: 1995.
15. Информационный материал по проектированию и применению информационно-управляющего телемеханического комплекса «Гранит-микро» (товарный знак МИКРОГРАНИТ). — Житомир: СНПП «Промэкс», 2004
16. Информационно-измерительный комплекс «Компас-2М». Техническое описание. — Краснодар: 2002.
17. Оперативно-информационный комплекс автоматизированной системы диспетчерского управления Днепропетровских электрических сетей ОАО «ЭК «Днепрооблэнерго». Описание комплекса технических средств. Описание автоматизированных функций. Описание программного обеспечения. — Харьков: 2002.
18. Оперативно-информационный комплекс и автоматизированная система сбора телемеханической информации автоматизированной системы диспетчерского управления Северной лектроэнергетической системы НЭК «Укрэнерго». Описание комплекса технических средств. Описание автоматизированных функций. Описание программного обеспечения. — Харьков: 2003.
19. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Калюжный Д.М., Бородин Д.В. и др. Качество электрической энергии в системах электроснабжения. — Харьков: ХНАГХ, 2006.
20. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Рожков П.П., Рожкова С.Е. Автоматизированные системы контроля и учета електроэнергии в системах електроснабжения: учебное пособие для студ. 4 курса дневной формы обучения, 4, 5 курсов заочной формы обучения специальностей 6.090.603. — Харьков: ХНАГХ, 2006.
21. Гриб О.Г., Сендерович Г.А., Довгалюк О.Н., Рожков П.П., Рожкова С.Е. "Приборы учета електропотребления в системах електроснабжения" учебное пособие для студ.4, 5 курсов дневной формы обучения 4-6 курсов заочной формы обучения специальностей 6.090.603. 7090.603, 8090.603. — Харьков: ХНАГХ, 2006.
