1. Економічний цикл.
2. Показники зайнятості.
3. Інфляція.
4. Взаємозв′язок інфляції та безробіття.
1.В умовах капіталістичного товарного виробництва в розвитку економіки відмічаються коливання.
Економічні коливання – це періодичні піднесення та спади обсягів національного виробництва, рівнів безробіття та зайнятості. При цьому зберігається загальна тенденція до зростання ВВП.
Динаміку змін основних показників розвитку економіки можна представити графічно:
Пік – повна зайнятість, потенційний обсяг
виробництва, ціни мають тенденцію до зростання
Спад – це падіння обсягів виробництва і зайнятості
Дно – обсяги виробництва і зайнятість досягають мінімального рівня
Пожвавлення – обсяги виробництва і зайнятості зростають
Економічний цикл - це період часу від попередньої кризи до наступної або від одного періоду піднесення до наступного.
Періодичні спади економічного розвитку почали відмічатись з періоду, коли панівною формою виробництва стала велика машинна індустрія (кінець ХVIII стор).
Перша криза була відмічена 1825 р. в Англії, друга світова криза - в 1857 р.
Економічні кризи пов′язують насамперед з перевиробництвом товарів, тобто ситуацією, коли сукупна пропозиція перевищує сукупний попит на них. При цьому значна частина населення не задовольняє свої потреби в їх споживанні. Виникає порушення макроекономічного балансу між виробництвом і споживанням, між попитом і пропозицією. Що є причиною економічних криз? Чи можна запобігти їх появі? На сьогодні існує біля 200 теорій економічних криз.
Провідні теорії економічних криз:
1. теорія Р.Мальтуса (теорія народонаселення) стверджує, що існує зв'язок між чисельністю населення і станом економіки: чим більша чисельність населення, тим менший рівень добробуту він забезпечує наступним поколінням. Таким чином, необхідно регулювати темпи народжуваності;
2. теорія К Маркса пояснює кризи загостренням протиріч капіталістичного виробництва. Головним протиріччям згідно з його теорією є протиріччя між суспільним характером виробництва і приватним характером привласнення його результатів, що приводить до нерівномірного і несправедливого розподілу суспільного продукту;
3. теорія М. Тугана - Барановського пояснює кризи диспропорціями розвитку окремих галузей;
4. кейнсіанська теорія. Згідно з поглядами Кейнса ринкова економіка не має механізму саморегуляції, який здатний збалансувати попит і пропозицію. Тому кризи є неминучими і єдиним порятунком є державне регулювання економіки шляхом застосування грошово-кредитної та бюджетної політики;
5. монетаризм причиною економічної нестабільності вважає коливання грошової маси. Згідно з теорією монетаристів грошова маса повинна зростати щороку на 3-5 %. Державне регулювання повинно бути обмеженим і компетентним. Монетаристи вважають, що ринкова економіка є стійкою по природі і здатною до саморегулювання.
