Історично першою формою організації виробництва було натуральне господарство. В процесі його розпаду зароджується приватна власність, яка є основою товарного виробництва. Ще майже 6 тис. років натуральне господарство поєднувалось з елементами товарного виробництва, але натуральна форма господарства залишалась панівною. Натуральне виробництво було малоефективним, консервативним і забезпечувало дуже повільний розвиток продуктивних сил.
Матеріальною основою виникнення товарного виробництва був суспільний поділ праці – спеціалізація виробників на виготовленні окремих видів продуктів. (Цей поділ відбувся під дією закону економії часу і зумовлює підвищення продуктивності праці). Суспільний поділ праці викликав необхідність виникнення виробничих відносин не лише в сфері виробництва, а й у сфері обміну.
Товарне виробництво – тип господарювання, при якому продукти праці виробляються відокремленими товаровиробниками не для власних, а для суспільних потреб, які визначаються ринком.
Умови виникнення товарного виробництва:
1. суспільний поділ праці (загальний (великий), частковий і одиничний);
2. необхідність обміну продуктами праці;
3. обмеженість ресурсів та матеріальних благ;і
4. економічна відокремленість товаровиробників.
Суспільний поділ праці – це спеціалізація виробників на виробництві певних видів продукції. В його основі лежить економія затрат робочого часу.
Розрізняють три рівні суспільного поділу праці : великі поділи праці , середні поділи праці і одиничні поділи праці.
Великі поділи праці - це спеціалізація людства за основними видами діяльності.
Відомі три великі суспільні поділи праці:
відокремлення землеробства від скотарства;
- відокремлення ремісництва від землеробства;
- поява класу купців, виникнення металевих грошей, зростання торгівельних капіталів.
В ХХ сторіччі намітився четвертий поділ праці – відокремлення нематеріального виробництва від матеріального. (науки, освіти, охорони здоров’я, тощо).
Середні поділи праці – поділ в межах галузей на окремі підприємства, окремі види виробництва.
Одиничні поділи праці – поділ праці всередині підприємства на окремі спеціальності та види робіт.
Економічна відокремленість товаровиробників проявляється в тому, що працівники самі привласнюють результати своєї праці. Вона породжує приватну власність на засоби виробництва.
Основні риси товарного виробництва:
1. суспільний поділ праці;
2. приватна власність на засоби виробництва;
3. повна соціально-економічна відокремленість товаровиробників;
4. економічні зв’язки між товаровиробниками лише через обмін;
5. використання грошей як посередника обміну;
6. наявність конкуренції;
7. стихійний розвиток, вільне ціноутворення, саморегулювання економічних відносин.
Розрізняють просте і капіталістичне товарне виробництво .Просте товарне виробництво базується на праці самого власника засобів виробництва без найму робочої сили. Капіталістичне товарне виробництво засноване на використанні праці найманих робітників. Воно передбачає концентрацію грошей і засобів виробництва у власності відокремлених товаровиробників.
