Ранжирувані змінні.

Ранжирувані змінні в MathCAD є різновидом векторів і призначені, головним чином, для створення циклів або ітераційних обчислень. Простий приклад ранжируваної змінної — це масив з числами, лежачими в деякому діапазоні з деяким кроком.

Пакет MathCAD надає можливість ранжирування змінних декількома способами.

Ø У загальному випадкукодування ранжируваної змінної здійснюється таким чином:

1. Name:=Nb .. Ne, якщо крок зміни змінній рівний 1;

2. Name := Nb, (Nb + S)..Ne, крок зміни змінній відрізняється від 1;

де Name – і′мя змінної, Nb – початкові значення змінної, (Nb + S) – наступне значення змінної, S – заданий крок змінної, Nе –кінцеве значення змінної,

.. – символ, вказуючий на зміну змінній в заданих межах (він вводиться знаком крапки з комою ;).

Якщо Nb < Ne, то крок зміни змінній буде +1, інакше - (-1).

а)

б)

Рис 9. – Загальний випадоккодування ранжируваної змінної

а) крок зміни змінній рівний 1; б) крок зміни змінній відрізняється від 1.

Ø Іншим способом ранжирування змінної (виразів) є визначення її значень на основі ранжируваного індексу.

Індексовані змінні, що утворюються в наслідок завдання ранжируваних змінних можуть застосовуватися в подальших формульных блоках. Проте при цьому необхідно дотримувати відповідність результатів (кінцевих і проміжних) векторному типу цих змінних. Необхідно пам'ятати, що ранжирувана змінна - це вектор.

Позначення в прикладі наступні: і – індекс; g_i – ранжирувана змінна; g – результат обчислень ранжированої змінній.

Зверніть увагу, що в приведеному прикладі ранжирувана змінна i приймає значення 1,2,3,4,5, а вектор g, визначений через ранжирувану змінну i, містить 6 елементів. Це пов'язано з тим, що за умовчанням початком відліку індексів в MathCAD є нуль.

Слід пам'ятати, що якщо змінна не є цілочисельною, то її не можна використовувати як верхній або нижній індекс.

Ø Ранжирування змінних за допомогою вхідних таблиць.

Наведемо приклад на рис. 6, з якого виходить, що і – ранжируваний індекс, у – змінна, n – константа, А_і і В_і вхідні таблиці. Як данні вхідної таблиці можуть використовуватись константи, змінні, вирази, які записуються в таблицю через кому.

Елементи виразів А_і і В_і у вхідній таблиці не обчислюються, тоді як у відповідних векторах А і В елементи представляють вже результати таких обчислень.