Тема 1.1 Методологічні засади теорії організації

Кафедра маркетингового менеджменту

О.О. Гасило

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

Конспект лекцій з дисципліни в умовах ECTS

для студентів напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент»

денної та заочної форм навчання

ДонНУЕТ

Донецьк

ЗМІСТ

стор.

Змістовий модуль 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Тема 1.1 Методологічні засади теорії організації

1.Сутність, змістове визначення та характеристики організації.

2. Закони функціонування та розвитку організації.

3. Принципи організації.

4. Етапи розвитку організації.

1.Сутність, змістове визначення та характеристики організації.

Кожна людина на протязі свого життя виступає елементом різного роду організацій, в яких вона навчається, працює, відпочиває, відновлює здоров’я, розвивається, тощо. І так само як людина впливає на організацію, так і організація впливає на людину, оскільки дії людини та її результати відображають сутність організації. Отже людина не може існувати поза організацією, що і визначає необхідність вивчення сутності, структури, властивостей організації, проведення досліджень організацій і використання отриманих результатів на практиці, що в свою чергу забезпечить самоорганізацію та ефективне використання уявлень про оточуюче середовище.

Організація - складний організм, в якому забезпечують досягнення своїх цілей особистості та певні групи, співіснують стимули і обмеження, суворий порядок та інновації, дисципліна та творчість, нормативні вимоги та неформальні відносини. Кожній організації притаманний свій вигляд, культура, традиції та репутація.

Використання терміну «організація» можна зустріти в різноманітних сферах діяльності і життя людини, оскільки все що, оточує людину можливо описати з позиції певної організації. Разом з тим існує певна безліч підходів щодо визначення цього терміну.

Так, організація від лат. «organize» (об’єднання, стрійний вид) — об’єднання людей для досягнення спільних цілей.

Організація від франц. «organisation» (устрій) - внутрішня впорядкованість, узгодженість, взаємодія частин цілого, що обумовлена його станом.

Іноді термін «організація» використовується для позначення діяльності по впорядкуванню всіх елементів певного об'єкта в часі й просторі. Таке тлумачення близьке до поняття «організовувати». Також організація розглядається як об'єкт, що має впорядковану внутрішньою структуру, в якій між елементами існують певні зв’язки (фізичні, технологічні, економічні, правові, тощо). Організація як об'єкт являє собою цілісну сукупність взаємозалежних елементів, що знаходиться в взаємодії із зовнішнім оточенням. Для неї характерна цілеспрямованість функціонування й розвитку. Організація – це система, що самоорганізується на усіх етапах свого розвитку. Це визначення покладене в основу теорії організації.

Разом з тим, організації не можуть бути предметом вивчення тільки однієї науки - теорії організації. Вони повинні розглядатися як предмет вивчення таких дисциплін, як: менеджмент, маркетинг, психологія, соціологія, антропологія, інформатика, тощо.

Прикладний характер використання терміна «організація» тісно пов’язаний з змістом управління як цілеспрямованого впливу на будь-який об’єкт для досягнення поставлених цілей, що в свою чергу забезпечує можливість:

• врахування дії законів;

• розробки та застосування принципів;

• освоєння і реалізації функцій;

• вибору й використання методів;

• організації процесу;

• прийняття і реалізації управлінського рішення, тощо.

Разом з тим слід відзначити, що «організація» відповідає на запитання, чим саме управляти, а «управління» - для досягнення яких цілей і яким чином впливати на об'єкт. Розуміння організації створює основу для вивчення управління, що в свою чергу дозволяє глибоко й всебічно досліджувати закономірності й принципи побудови організацій різних типів, виявляти найбільш придатні умови й шляхи забезпечення дієвості їх окремих елементів, взаємозв'язків і взаємозалежностей, враховувати особливості різних стадій життєвого циклу організації.

Таким чином, основне завдання теорії організації – вивчення впливу, який чинять індивідууми й групи людей на функціонування організації, вивчення змін, що відбуваються в ній, та забезпечення ефективної цілеспрямованої діяльності та одержання необхідних результатів.

Предметом теорії організації виступають відносини між організаційними об'єктами як по вертикалі, так і по горизонталі. До організаційних об'єктів належать як люди, так і утворення, у яких вони функціонують (країни, організації, структурні підрозділи організацій, первинні утворення, індивід).

Організаційні відносини включають вплив, взаємодію та протидію при створенні, розвитку, функціонуванні, реорганізації і ліквідації організації. Організаційні відносини поділяють на структурні й процесорні. До структурних відносять впливи, взаємодії й протидії.

Під впливом тут розуміється односпрямована дія по передачі наказу. Взаємодія – це позитивна дія в зворотному зв'язку з боку людини на вплив з боку суб'єкта управління. Протидія – це негативна дія в зворотному зв'язку з боку людини на вплив.