Урбанізація, яка є неминучою складовою процесу формування територіально-виробничих комплексів, призвела до істотної зміни ландшафтів, що існували. Вагомим, значимим чинником формування виду екологічної небезпеки, яка обумовлена трансформацією ландшафтів, варто вважати створення каскаду Дніпровських водосховищ. Затоплення значних площ родючих ґрунтів, сільськогосподарських об’єктів та ін. спричинило порушення біологічного режиму найбільшої водяної системи України. Трансформація річкових екосистем у нові, водосховищного типу, проходила в умовах евтрофування вод. Інтенсивні сукцесії в рослинному покрові призвели до зміни водних мас убік заплавного типу, а, отже, до формування заплавно-болотних співтовариств птахів, риб і безхребетних. Зниження видового різноманіття і чисельності водних тварин у наступному зв'язано із сукцесійними перетвореннями, погіршенням якості вод. Відбувається значна трансформація іхтіофауни.
Відомо, що бактерії і водорості, будучи основними групами продуцентів у трофічних мережах, значною мірою визначають весь комплекс процесів формування якості вод і біопродуктивності водойм. Надходження біогенних речовин із затоплених ґрунтів і рослинності обумовило збільшення чисельності бактерій. У фітопланктоні істотно зросла кількість синьозелених водоростей, які визначають «цвітіння» Дніпра в літній період. Їх відмирання і супутні цьому явищу хімічні процеси поряд з чинниками техногенного впливу (скидання шкідливих речовин) привели до погіршення якості вод.
Розвиток економічного потенціалу, формування технозон і соціальної інфраструктури у регіонах призводять до істотної техногенної трансформації ландшафтів за рахунок вилучення із сільськогосподарського обороту родючих ґрунтів. Конкретні приклади наведено у п. 7.3.6. розділу 7 підручника.
