Основною метою фінансової діагностики є оцінка фінансового стану підприємства. Ключовим питанням для розуміння сутності та результативності фінансової діагностики є концепція господарської діяльності, що являє собою поток управлінських рішень, які приймаються щодо вкладення ресурсів з метою отримання прибутку. Саме отримання прибутку є головною ціллю діяльності підприємства, досягнення якої необхідне для збереження економічної життєздатності, виявлення можливостей подальшого вкладення капіталу. Сукупність всіх рішень які приймаються може бути зведена до трьох основних напрямів: рішення щодо вкладення ресурсів, рішення щодо проведення операцій за допомогою цих ресурсів, визначення структури фінансової діяльності. Фінансова діагностика дозволяє оцінити правильність прийнятих рішень.
В такому розумінні фінансова діагностика вирішує наступні завдання: пізнання фінансового механізму підприємства, оцінка процесів формування та використання фінансових ресурсів, загальна оцінка фінансового становища підприємства, як стану його майна та коштів, визначення факторів, що впливають на зміни фінансового стану.
Результати фінансової діагностики необхідні:
акціонерам і засновникам підприємств, яких цікавить прибутковість вкладеного капіталу;
менеджерам підприємств для отримання достовірної оцінки ефективності управління;
інвесторам. які вкладають капітал з метою отримання доходу, що перевищує можливий дохід при пасивному використанні капіталу;
кредиторам, які повинні повернути позикові кошти;
працівникам , яких цікавить можливість своєчасної сплати заробітної плати;
постачальникам ресурсів, споживачам які потребують упевненості в своєчасних розрахунках та поставлені товари і своєчасних поставках сплачених товарів;
органам державної влади і місцевого самоврядування, якими приймаються рішення щодо приватизації державних підприємств, ефективності управління державним майном та державними корпоративними правами, якими збираються податки і збори, надається фінансова підтримка підприємствам;
банківським, кредитним, іпотечним установам та страховим компаніям для визначення можливості та доцільності кредитування, страхування підприємств.
Джерела інформації для проведення фінансової діагностики: нормативно-правові документи; фінансова інформація.
Нормативно-правові документи визначають порядок проведення фінансової діагностики, граничні межі основних показників, тлумачення їх змісту, порядок звітування. Так, наприклад, існує Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджене спільним наказом Фонду державного майна та Міністерства економіки № 489 від 26.01.01, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.01 за № 121/5312, яким визначена методика розрахунку фінансово-економічних показників для підприємств, що підлягають приватизації, визначені їх граничні розміри. Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затвердженою Агенством з питань запобігання банкруству підприємств та організацій, від 27.06.97 № 81, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.08.97 за № 288/2092 визначається перелік показників, які доцільно використовувати для аналізу фінансового стану підприємства тощо.
Фінансова інформація для проведення діагностики отримується з різних джерел. Це звітність підприємств, дані оперативного, бухгалтерського, статистичного обліку. Це плани підприємств (державні та казенні підприємства складають плани діяльності в обов'язковому порядку). Це будь-яка інша інформація - аналітичні звіти, огляди фінансового стану підприємств, галузей, ринків, інформація, відображена в статистичних довідниках, галузевих збірниках, публікації в засобах масової інформації, оприлюднені відомості про господарську діяльність акціонерних товариств та інші.
Фінансова діагностика може бути внутрішньою та зовнішньою.
Внутрішня діагностика здійснюється для власних потреб, внутрішніх (оцінки фінансового стану), визначення можливості отримання позикових коштів.
Зовнішня діагностика проводиться контрагентами, інвесторами, банками, страховиками, державними органами.
Основною інформаційною базою для проведення фінансового аналізу є баланс підприємства, звіт про фінансові результати діяльності, рух грошових коштів, вух власного капіталу та додатки до нього. Спробуємо провести фінансову діагностику спираючись на відомості, які вони містять. При цьому будемо використовувати два найпоширеніших метода: експрес аналіз балансу та коефіцієнтний метод. Але для цього спробуємо згадати структуру балансу.
