Наявність струму холостого струму не має диференціальний датчик, призначений для вимірювань знакозмінних переміщень (рис.).
Обмотки датчика можуть включатися по мостовій і диференціальній схемах.
На рис. показана мостова схема включення обмоток, два плечі якої утворені обмотками W1 і W2. Як решта плечей Z1 і Z2 звичайно використовуються дроселя з постійною індуктивністю. При нейтральному положенні якоря індуктивні опори обмоток рівні, тому напруга на виході схеми Uвих =0.
Зміна повітряного зазору приводить до розбалансу моста, причому фаза Uвих міняється на 180 ел. град. при зміни знаку зсуву якоря щодо нейтрального положення.
Струми в котушках 1 і 2 рівні відповідно
I1 =k*(l+x),
I2= k*(l-x).
Вихідним сигналом датчика є напруга, ефективне значення якого рівне:
U вих=I1*R-I2*R= 2k* Rx.
Чутливість диференціального датчика в два рази вище, ніж одинарного.
Вони дозволяють вимірювати вельми малі переміщення.
Недолік - сильна залежність від частоти живлячої напруги, трудності регулювання, велика інерційність.
Трансформаторні електромагнітні перетворювачі (взаємної індуктивності)»
Принцип дії цих перетворювачем заснований на зміні взаємної індукції між двома системами обмоток.
Конструктивно трансформаторний перетворювач можна одержати з індуктивного шляхом застосування двох обмоток, друга обмотка позначена штриховою лінією (див. рис.).
При цьому величина взаємо індукції М визначається виразом:
М= W1*W2 / Zм,
де:
W1 і W2 відповідно число витків першої і другої обмоток;
Zм - повний магнітний опір.
Схема трансформаторного індуктивного датчика може бути представлена і іншою схемою:
Звідси витікає, що змінюючи повний магнітний опір Zм шляхом переміщення якоря або взаємну орієнтацію обмоток W1 і W2 щодо один одного, можна міняти взаємну індуктивність.
Датчик має дві обмотки живлення 3 і одну вихідну обмотку 2. Обмотки 3 включені так, що їх потоки в сердечнику вихідної обмотки 2 направлені в протилежні сторони.
Якщо магнітні опори обох обмоток живлення однакові, то потоки і що наводяться ними е.р.с. у обмотці 2 взаємно компенсуються, унаслідок чого вихідний сигнал датчика рівний нулю. Якщо магнітні опори обмоток живлення неоднакові, тобто неоднакові коефіцієнти взаємної індукції цих обмоток з обмоткою 2, то вихідний сигнал датчика буде рівний:
U вих = e1 - e2
де:
е1 і е2 - е. р. с., наведені в обмотці 2 магнітними потоками обмоток живлення.
Враховуючи, що
; 
,
де:
M1 і М2 - коефіцієнти взаємної індукції обмотки 2 з першою і другою обмотками 3 одержимо:
U вих = W2*W 3 [ 1/ R м1 -1/ Rм2] di / dt,
де:
R м1 і Rм2 - магнітні опори обмоток 3,
W2 і W3 - числа витків обмотки 2 і однієї обмотки 3.
Недолік - сильна залежність від частоти живлячої напруги, трудності регулювання, велика інерційність, а також тільки робота датчиків на змінному струмі.
