Специфіка технологій виробництва тваринницької продукції визначає особливості процесів формування та виникнення виробничих небезпек.
Найтиповішими для тваринництва небезпечними факторами, небезпечними умовами і просто небезпеками є:
1) рухомі машини, механізми та їхні окремі деталі;
2) підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;
3) підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;
4) електричний струм небезпечних параметрів (електроприводи, освітлювальні установки, випромінювачі, водонагрівачі тощо);
5) біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми, гриби та продукти їх життєдіяльності;
6) термічна небезпека (нагрівачі, гаряча вода, пара);
7) небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах;
8) наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючі засоби, зооциди тощо);
9) вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил); 10)пожежонебезпека;
11)нервово-психічні перевантаження.
При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової та електричної енергії, будівель тощо.
Основними травмами у тваринництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом та інші.
Дослідами встановлено, що при експлуатації машин для тваринництва і кормовиробництва відносно загальної кількості травм, які виникають щороку у тваринництві, на машини, що агрегатуються з тракторами, припадає 64 %, при обслуговуванні стаціонарного обладнання - 29%, самохідних та інших машин для кормовиробництва - 7 %.
При експлуатації тракторних агрегатів у тваринництві і кормовиробництві найбільше нещасних випадків трапляється при технічному і технологічному обслуговуванні роздавачів кормів.
Нещасні випадки виникають при перебуванні тракториста біля карданного вала і бітерів, обертових і рухомих деталей.
Захват неогородженим карданним валом може статися під час ремонту поперечного транспортера (у разі його забивання, обмерзання, пробуксовування) або намагання визначити кількість корму, що знаходиться у кузові кормороздавача. У цьому випадку тракторист намагається заглянути у кузов через передній борт (найближчий до трактора).
Аналіз травматизму при виробництві молока показує, що найбільше травм трапляється при роздаванні корму, доїнні, догляду за тваринами
Вивчення обставин травматизму доярок показало, що більше третини з них одержали травми безпосередньо у процесі доїння - від ударів корів задніми кінцівками. Оператори машинного доїння у цей період нічим не захищені від можливих ударів, і, крім того, знаходяться у положенні сидячи, що обмежує їх переміщення. Джерелом травм може бути не тільки корова, яку обслуговує доярка в даний момент, а й тварина, що стоїть поряд. При доїнні й обслуговуванні корів характерні такі види травм: удари рогами, притиснення й удари тулубом, натиск копитом на ступню, ушкодження рук прив'язями тощо.
Оператор знаходиться достатньо близько від тварини і безпека залежить від її норову, фізіологічного стану і особистої реакції оператора.
Труд операторів комплексів по виробництву молока характеризується високим психофізіологічним навантаженням, монотонністю трудових операцій.
Значна кількість нещасних випадків відбувається при роботі машин для видалення гною з тваринницьких приміщень. На гноєтранспортерах може статися захват людей елементами похилого транспортера при перебуванні у зоні рухомих елементів, травмування при падінні у приямок біля похилого транспортера через відсутність огороджень, а також травмування електричним струмом при доторканні до корпуса транспортера (за умови експлуатації живильного кабеля з пошкодженою ізоляцією на вході у клемну коробку електродвигуна).
Захват елементами транспортерів - типова травмонебезпечна ситуація при експлуатації агрегатів для кормоприготування і подрібнення. Ця ситуація може статися при перебуванні людини у зоні
обертання чи руху деталей під час подачі сировини у приймальні камери, очищення робочих органів.
