4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
Реформування економіки в нашій країні стало причиною зміни традиційних форм організації і режимів праці: з'явилися нові інформаційні технології, впроваджуються автоматизовані виробничі процеси, нові хімічні і полімерні матеріали, зросло значення людського чинника в складних ергатичних системах.
Колись єдині галузеві об'єкти розпалися на численні підприємства, об'єднання, компанії, асоціації, корпорації, спільні та малі підприємства.
Впровадження ринкових відносин, переміщення і задіяння великої кількості робочої сили в малих орендних та власних підприємствах потребує відповідного забезпечення, контролю і нагляду щодо охорони праці, обґрунтування режимів праці, відпочинку та оптимізації трудової діяльності.
Власники приватних та державних підприємств не дотримуються санітарно-гігієнічних вимог щодо створення відповідних умов праці. Більшість власників мають низький рівень знань щодо вимог охорони праці.
Аналіз причин виробничого травматизму при розслідуванні нещасних випадків в таких підприємствах свідчить про те, що керівники та посадові особи абсолютно не підготовлені з питань охорони праці, деякі з них навіть не знають Закону "Про охорону праці".
На підприємствах взагалі не створюються служби охорони праці, не розробляються посадові інструкції, працюючі не забезпечуються нормативними документами про охорону праці. В більшості організацій перестала діяти система управління охороною праці, в статутах крупних компаній не відображаються конкретні обов'язки щодо охорони праці, не передбачається централізоване навчання і перевірка знань шляхом атестації і переатестації посадових осіб та інженерно-технічних працівників. Підприємства галузі не забезпечуються інженерно-технічними засобами охорони праці, сільськогосподарські та інші види робіт проводяться з порушенням правил і норм охорони праці.
Робітники більшості підприємств забезпечуються засобами індивідуального захисту тільки на 30-50%, виходять на роботу без
спецодягу, без захисних шоломів та інших засобів захисту; з боку керівників немає відповідного контролю та нагляду.
Більшість машин і механізмів сільськогосподарської галузі, починаючи з 90-х років, не оновлювалися, вичерпали робочий ресурс і морально застаріли. Обладнання та машини ремонтуються в аварійному порядку, тому часто в рейс, в поле виходить не відремонтована або погано відремонтована техніка.
Аналіз показників загального і смертельного травматизму у сільськогосподарському виробництві показує, що кожний другий працівник працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, зношеність машинно-тракторного парку становить до 90%, при цьому виникає необхідність у використані значного обсягу ручної праці, понад 70% якої виконують жінки. В аварійному стані знаходяться значна кількість будівель і споруд, до 50% об'єктів не відповідає будівельним нормам і правилам і не пройшли капітального ремонту відповідно до нормативних актів.
Найбільш часто у сільськогосподарському виробництві гинуть механізатори - 20-24%; водії автомобілів - 17%, працівники зайняті
у тваринництві - 13%; сторожі - 10%; керівники і спеціалісти
9%;
Більшість нещасних випадків трапляється через незадовільну організацію робіт -28-30%; недоліки у навчанні безпечним методам праці - 25-29%; порушення трудової і виробничої дисципліни -11-13%; експлуатація несправних машин, механізмів, обладнання -6-8%; незадовільний технічний стан будинків, споруд, територій -4Уо тощо.
Найчастіше травмування працюючих відбувається через ураження їх предметами і деталями, що рухаються, обертаються -25-30%; падіння потерпілого з висоти 23-28%; внаслідок падіння, обвалів предметів, матеріалів - 12-14%; ушкодження у результаті контакту з тваринами - 9-13%; дорожньо-транспортні пригоди -4-5% та інше.
Дана ситуація, що склалася з травматизмом у сільськогосподарському виробництві, обумовлена низкою причин, серед яких: ~- порушення стандартів безпеки та відсутність дієвих механізмів
притягнення посадових осіб до відповідальності за недотримання
вимог безпеки праці;
- зниження відповідальності та вимогливості посадових осіб щодо контролю за дотриманням норм та правил безпеки праці і допуск до роботи працівників у нетверезому стані;
- недостатня підготовка фахівців аграрників із питань охорони праці, оскільки майже третина нещасних випадків, у тому числі із важкими наслідками, трапляється через необізнаність працюючих з правилами безпечного виконання робіт, несвоєчасне і неякісне проведення навчання та перевірки знань, відсутність у багатьох працівників навіть елементарного уявлення, як уникнути небезпеки;
- низький рівень та значне послаблення трудової і виробничої дисципліни, обумовлений відсутністю економічних стимулів при впровадженні норм і правил охорони праці та застосування дієвих економічних санкцій при порушенні;
- старіння основних фондів, зростаюча кількість фізично зношеного і морально застарілого обладнання, машин і механізмів, що не відповідають безпечним умовам праці;
- недостатня наявність коштів, у тому числі коштів на фінансування Національної, державної, галузевих і регіональних програм з питань охорони праці і пожежної безпеки.
Також на підвищення рівня виробничого травматизму впливають особливості організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки.
