Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об'єктах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають комплексного вирішення.
Боротьба з шумом в умовах галузі здійснюється різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Відносно джерела шуму колективні засоби поділяють на такі, що зменшують шум на шляху його поширення і такі, що знижують шум у джерелі його виникнення. Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення: покращення конструкції машин, застосування матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків в сполучених деталях та інше.
На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру. Основними з них є:
- усунення причини шуму або його послаблення в процесі проектування технологічних процесів і конструювання обладнання;
- ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;
- зменшення щільності звукової енергії,виробничих приміщень, відбитої від стін і перекриття;
- раціональне планування приміщень і цехів;
- використання засобів індивідуального захисту від шуму;
- раціоналізація режимів праці в умовах шуму;
- профілактичні заходи медичного характеру.
На галузевих об'єктах використовуються трактори, автомобілі,
комбайни, інші сільськогосподарські машини та механізми, при роботі яких виникають механічні коливання, що є причиною появи потужного звукового поля.
При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у
відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.
Акустична потужність машини розраховується або приймається за стандартами або інструкціями на машини.
Для повітродувок, вентиляторів, пристроїв з газоповітряними струменями акустичну потужність вентиляторів визначають за (Ьоомулою:
На галузевих ооєктах шум у джерелі його виникнення в технологічних процесах і при роботі машин послабляється різними конструктивними заходами: безударні і зворотно-поступові рухи частин машин з обертовими рухами, установлюють агрегати на амортизатори і фундаменти, демпфують металеві деталі пружними матеріалами з великим внутрішнім тертям (гумою, азбестом," войлоком), що поглинають* коливальну енергію; зменшують рівень вібрації деталей шляхом зміни їх жорсткості або маси; використовують гнучкі зв'язки (пружини і прокладки); замінюють металеві деталі на пластмасові і гумові.
Окрім вказаного, проводиться статичне і динамічне зрівноважування рухомих частин машин, використовують мінімальні допуски у сполучних деталях.
В умовах галузі захист від шуму здійснюється акустичними засобами - звукопоглинанням та звукоізоляцією. Значення коефіцієнта звукопоглинання надані в табл. 3.3.
З метою найбільшого поглинання середньої і високої частоти звуку і найменшого його відбиття, необхідно використовувати пористі і м'які матеріали. Низькочастотні шуми краще поглинаються облицювальними панелями. При співпаданні частот звукової хвилі і власних коливань панелей виникає резонансне явище і відбувається
найбільше поглинання енергії шуму. Ефективність звуко-
поглинаючих матеріалів характеризується коефіцієнтом
поглинання. Якщо цей коефіцієнт дорівнює 0, тоді вся енергія
відбивається без поглинання, якщо – 1, тоді вся енергія поглинається.
|
|
|
Коефіцієнт звукопоглинання залежить від частоти звукових хвиль, кута їх падіння на конструкцію, товщини поглинаючого шару і типу матеріалу. І Звукопоглинаючими вважають матеріали, які мають коефіцієнт І поглинання більше як 0,2. Звукопоглинаючі матеріали бувають І пористо-волокнистими, мембранними і об'ємними. Ефективність ■ застосування різних звукопоглинаючих матеріалів визначається за допомогою акустичних розрахунків згідно до вимог СНиП-П-12-77. Для досягнення максимального ефекту рекомендується облицьовувати не менш як
60% загальної площі поверхні. Облицювання ' виконується матеріалами необхідної товщини, які закріплюються на поверхні щільно або ж на деякій відстані від неї.
Максимальне зниження рівня шуму у відбитому полі за допомогою акустичної обробки внутрішньої поверхні приміщень практично не перевищує 6...8 дБ, що відповідає зниженню гучності у 1,5 рази.
Одним із найефективніших і розповсюджених методів зниження виробничого шуму на шляху його поширення є звукоізоляція.
Метод звукоізоляції базується на відбитті звукової хвилі, що падає на звукоізоляційну перегородку, огорожу, стіну або перекриття. Звукова енергія, що падає на таку звукоізоляційну перегородку, частково відбивається від неї, а частково проникає крізь неї.
|
відбивається без поглинання, якщо - 1, тоді вся енергія поглинається.
Ефективними звукоізоляційними матеріалами є метали, бетон, дерево, щільні пластмаси та інші. Ефективність звукоізоляції залежить від багатьох чинників: розмірів огорож, його фізико-механічних характеристик, звукопоглинання в приміщенні та інше. Для більшості будівельних конструкцій і матеріалів є таблиці з даними щодо їх звукоізолюючих властивостей. Методи акустичних розрахунків наведені в СНиП-П-12-77.
Звукоізолююча здатність деяких матеріалів, що використовуються |
\ для огороджень, наступна:
- залізо товщиною 0,7мм 25 дБ
- войлок товщиною 15мм 9 дБ
- залізобетон товщиною 80мм 44 дБ
- стіна дерев'яна оштукатурена 40 дБ
- цегляна кладка в 1 цеглу (25см) 43 дБ
Звукоізоляція шумних вузлів машин (зубчатих, ланцюгових передач) або агрегату здійснюється за допомогою звукоізолюючого кожуха. Кожухи виготовляють із сталевих листів з внутрішнім облицюванням з войлока, пінополіурітану або шлаковати. Кожух установлюють на віброізолюючі прокладки з азбесту, войлоку або гуми. Якщо неможливо використати надійну звукоізоляцію, використовують встановлення екранів.
Метод екранування використовують тоді, коли інші методи малоефективні чи їх неможливо використати з техніко-економічної точки зору. Екран є деякою перешкодою на шляху поширення повітряного шуму, за котрим виникає звукова тінь. Найбільш розповсюдженим матеріалом для виготовлення екранів є сталь чи алюміній (листи товщиною 1...3 мм, вкриті збоку джерела шуму звукопоглинаючим матеріалом). Акустична ефективність екрану залежить від його форми, розмірів, розміщення відносно джерела шуму і робочого місця.
Властивість звуковідбиваючого екрана ґрунтується на тому, що шум, який розповсюджується від джерела, за екраном створює так звану звукову тінь, де він значно знижується.
Загальну класифікацію засобів і методів захисту від шуму наведено в ДЕСТ 12.1.029-80 "ССБП. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація".
Основними документами, що регламентують безпеку при роботі з ультразвуком є "Санітарні норми і правила при роботі на
промислових ультразвукових установках", а також ДЕСТ 12.1.001-83 "ССБП. Ультразвук. Загальні вимоги безпеки" і ДЕСТ 12.2.051-80 "ССБП. Обладнання технологічне ультразвукове. Вимоги безпеки".
В основі попередження шкідливої дії ультразвуку, а також шуму ультразвукового технологічного обладнання лежать заходи технологічного характеру: створення автоматичного ультразвукового обладнання (для мийки тари, очистки деталей), а також установок з дистанційним управлінням і перехід на використання малопотужного обладнання.
Боротьба з негативною дією виробничого інфразвуку повинна вестись в таких самих напрямках, що і боротьба з шумом. Боротьба з інфразвуком включає комплекс заходів, що є компетенцією технічного і медичного спрямування.
1. Послаблення інфразвуку в його джерелі, усунення причин виникнення.
2. Ізоляція інфразвуку.
3. Поглинання інфразвуку встановленням глушників.
4. Індивідуальні засоби захисту.
5. Медична профілактика.
6.Раціональне планування приміщень і інфразвукового обладнання.
Зважаючи на складність протидії інфразвуку, починати цей процес слід ще на стадії проектування агрегатів чи розробки проектного завдання на будівництво об'єктів.
