Одним з принципів державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров'я, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Комплексне розв'язання завдань охорони праці неможливо без рішення проблем гігієни праці та виробничої санітарії.
Взаємозв'язок складових охорони праці з умовами праці, системою управління охороною праці та її завданнями представлені нарис 3.1, де:
гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників, зумовлений умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці;
виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників;
небезпечний (виробничий) фактор (НВФ) - це такий фактор, вплив якого на працівника в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння, різкого погіршення здоров'я, або до смерті;
шкідливий (виробничий) фактор (ШВФ) - це такий фактор, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров'я нащадків. (Примітка: залежно від кількісної характеристики (рівня, концентрації тощо), тривалості впливу шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним);
умови праці - сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці;
безпека праці - стан умов праці, за якого вплив на працівника НВФ і ШВФ усунуто, або вплив ШВФ не перевищує гранично допустимих значень.
