До основних завдань, які повинна вирішувати служба охорони праці разом із іншими структурними підрозділами, належать завдання щодо забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та засобами колективного захисту; професійного добору виконавців робіт з підвищеною небезпекою, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих.
До основних функцій служби охорони праці належать:
1. Опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці та оперативно-методичне керівництво роботою підрозділів з охорони праці.
2. Підготовка комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, у тому числі розділу "Охорона праці" у колективному договорі.
3. Проведення вступного інструктажу з питань охорони праці.
4. Облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій та участь у їх розслідуванні.
5. Визначення необхідної кількості інструкцій з охорони праці, організація їх розробки, облік та забезпечення ними структурних підрозділів.
6. Організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці.
7. Організація паспортизації робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці, підготовка статистичних звітів.
8. Організація ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (ОПН) декларації безпеки ОПН.
9. Розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).
10. Проведення консультацій, бесід, лекцій, оформлення стендів, куточків і кабінету з охорони праці.
11. Здійснення контролю за своєчасним проведенням навчання та інструктажів з охорони праці працюючих, медичних оглядів, Додержанням працівниками технологічних процесів, правил
поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими і. засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів роботодавця з питань охорони праці.
Спеціаліст служби охорони праці, який безпосередньо підпорядковується роботодавцю, має право:
1. Видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень з охорони праці, одержувати від них необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони гфаці може скасувати лише роботодавець.
2. Зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих.
3. Вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду згідно з чинним законодавством, інструктажу, навчання, перевірки знань, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативно-правові акти з охорони праці.
4. Надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
Спеціалісти служби охорони праці несуть відповідальність за невідповідність прийнятих ними рішень вимогам нормативно-правових актів, невиконання своїх функціональних обов'язків, недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці, низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.
Мінімальна кількість нормативно-правових актів з охорони праці, необхідна для виконання повноважень служби охорони
праці
Служба охорони праці повинна бути забезпечена такими нормативно-правовими актами:
1. Закон України "Про охорону праці" в новій редакції.
2. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
3. Типове положення про службу охорони праці.
4. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
5. Типове положення про навчання з питань охорони праці.
6. Положення про розробку інструкцій з охорони праці.
7. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
8. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.
9. Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками.
10.Граничні норми піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми.
11.Положення про медичний огляд працівників певних категорій.
12.ГОСТ 12.4.026-76 "Цвета сигнальньїе и знаки безопасности".
13.Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.
Залежно від виду економічної діяльності і виду виконуваних робіт необхідно користуватися відповідними галузевими та міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці згідно з Державним реєстром нормативно - правових актів з охорони праці (НПАОП). Журнали, які необхідно мати службі охорони праці:
- реєстрації потерпілих від нещасних випадків;
- обліку професійних захворювань (отруєнь);
- обліку об'єктів підвищеної небезпеки;
- реєстрації аварій;
- реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві;
- обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві;
- реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;
- реєстрації протоколів лабораторних досліджень умов праці.
Документи, які повинні зберігатись у службі охорони праці:
1. Інструкції з охорони праці (перші примірники).
2. Акти розслідування нещасних випадків на виробництві за формою Н-1,Н-5.
3. Акти спеціального розслідування нещасних випадків (аварій)
4. Акти розслідування професійних захворювань за формою П-4.
5. Матеріали розслідування нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій (перші примірники).
6. Приписи органів державного нагляду, накази та заходи щодо їх виконання.
7. Приписи спеціалістів служби охорони праці.
8. План роботи служби охорони праці.
9. Протоколи перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб підприємства.
9. Протоколи лабораторних досліджень умов праці.
10.Матеріали перевірки стану умов та безпеки праці комісією підприємства та затверджені заходи щодо усунення виявлених порушень.
11.Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів.
12.Матеріали аудиту охорони праці, у тому числі оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць за умовами праці на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
Служба охорони праці повинна організувати підготовку проектів таких нормативно-правових актів та проектів наказів:
1. Програма (текст) вступного інструктажу з охорони праці.
2. Положення про систему управління охороною праці (СУОП), куди потрібно включити такі документи:
2.1. Перелік професій працівників, звільнених від проведення первинного, повторного та позапланового інструктажів (за погодженням з державним інспектором з нагляду за охороною праці).
2.2. Положення про порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою.
2.3.Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
2.4.Перелік професій, працівники яких мають право на забезпечення засобами індивідуального захисту із визначенням конкретних видів засобів для них.
2.5. Положення про навчання з питань охорони праці підприємства.
2.6.Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.
2.7.Перелік професій працівників, які повинні проходити попередній та періодичний медичні огляди
2.8. Перелік посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню та :; періодичну перевірку знань з питань охорони праці.
2.9. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці жінок. |2.10. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
2.11. Перелік інструкцій з охорони праці, які повинні діяти на підприємстві.
12.12. Перелік існуючих на підприємстві професій та посад, працівники яких мають право на отримання молока або інших ! рівноцінних харчових продуктів.
2.13.Склад постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
2.14.Накази:
- про затвердження СУОП;
- про затвердження графіка перевірки стану умов та безпеки праці у структурних підрозділах на поточний рік;
- про затвердження графіка проведення періодичних медоглядів працівників;
- про затвердження комісії з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.
2.15. Перелік виробництв, цехів, відділень, виробничих дільниць і окремих об'єктів, для яких розробляється план ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС).
2.16. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій.
8. Методика аналізу ефективності функціонування СУОП
Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводився за такою методикою:
- наявність цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і Шкідливих виробничих факторів (НШВФ);
- цілеспрямованість щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і Профзахворювань, усунення НШВФ, підвищення рівня охорони
праці. Виконання планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;
- наявність посадових інструкцій з охорони праці та врахування в них усіх завдань і функцій управління охороною праці;
- створення мотивації роботи з охорони праці на підприємстві (застосування організаційно-розпорядчих, право-виховних,соціально-психологічних і економічних методів управління, тобто виконання наказів, розпоряджень з охорони праці, приписів, заходів, пропаганда й навчання з охорони праці, право виховна робота з персоналом, оцінка й стимулювання роботи з охорони праці, штрафні санкції, відшкодування шкоди потерпілим, створення і використання фонду охорони праці тощо);
- контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці (проведення трьохступеневого контролю, перевірок, паспортизації цехів, атестації робочих місць за умовами праці, проведення "Дня охорони праці", виконання наказів за їх результатами, виконання приписів служби охорони праці та державних інспекцій, проведення експертиз проектів, наявність дозволів на їх експлуатацію, ліцензії на випуск продукції, застосування комп'ютерів для контролю виконання заходів з охорони праці та аналізу цієї діяльності);
- виконання завдань з охорони праці (навчання та інструктаж персоналу з охорони праці, врахування вимог охорони праці в конструкторській та технологічній документації, матеріально-технічне забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, забезпечення безпечного стану будинків, споруд, устаткування, виробничих процесів, нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці, режим праці та відпочинку, забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями, організація лікувально-профілактичного обслуговування, профвідбір, протиаварійний захист, страхування працівників від нещасних випадків, соціальний захист потерпілих, протипожежний захист та ін.).
За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо покращання функціонування СУОП.
Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства (підрозділу, служби охорони праці) послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління охороною праці. Це дає можливість системно і комплексно вирішувати всі питання охорони праці, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.
Управлінська технологія - це комплекс методів, засобів і процедур, які забезпечують прийняття і реалізацію раціональних управлінський рішень. На підставі посадових інструкцій з охорони праці для вирішення типових завдань (інструктаж, навчання, складання планів роботи з охорони праці, контроль, розслідування нещасних випадків тощо) повинні бути розроблені і детально відпрацьовані стандартні процедури, алгоритми, формати, комп'ютерні програми, інструкції з прийняття і реалізації управлінських рішень у подібних стандартних ситуаціях.
Аналіз фінансових витрат на охорону праці на підприємствах показав, що витрати на компенсації наслідків роботи в шкідливих, важких і небезпечних умовах (спецхарчування, спецодяг та ін.) в 3-4 рази перевищують витрати на заходи з охорони праці. Витрати підприємств, пов'язані з питаннями охорони праці - це витрати на поліпшення умов і безпеки праці; пільги й компенсації; відшкодування шкоди потерпілим; штрафні санкції; страхування та ін.
В умовах недосконалості ринкових механізмів всі ці витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство. Існуюча система пільг і компенсацій не спонукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці втрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства.
Виходячи з цього, в сучасних умовах господарювання, крім економічних важелів, потрібно широко застосовувати і інші методи управління: організаційно-розпорядчі, соціально-психологічні, право-виховні. Кращий ефект дають штрафні санкції, застосовані не до підприємств, а до конкретних порушників правил і норм охорони праці. В положенні про СУОП використані всі вказані методи Управління. Отже, системний підхід до організації охорони праці на підприємствах це запорука підвищення її ефективності, а система Управління охороною праці дає можливість послідовно й комплексно вирішувати ці завдання на підприємстві і в його підрозділах.
