На самостійне
Витрати на збут
94, 95, 96, 97, 98, 99
- Визнання доходів.
- Облік доходів від реалізації (рах. 70)
- Облік іншого операційного доходу (рах. 71)
- Облік доходу від участі в капіталі . – сам.
- Облік інших фінансових доходів. – сам.
- Облік інших доходів. – сам.
- Облік надзвичайних доходів.
- Облік фінансових результатів
1. Дохід визнається доходом тоді коли збільшується актив підприємства або зменшуються його зобов’язання. Критерії визнання доходу наводяться у П(с)БО 15 «Дохід».
Доходами не визнаються:
v Сума ПДВ
v Акцизні збори
v Інші обов’язкові платежі, що підлягають сплаті до бюджету
v Суми попередньої оплати за продану продукцію, роботи та послуги
v Сума оплаченого авансу за продану продукцію, товари, роботи та послуги
v Сума задатку під заставу в наданий кредит іншому підприємству
v Надходження, що належать іншим особам підприємства
Доходи від звичайної діяльності класифікуються за такими групами:
- Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг
- Інші операційні доходи
- Фінансові доходи
- Інші доходи
Дохід (виручка від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг) визнається доходом тоді коли є такі умови:
Ø Покупцеві уже повністю передані продукція, товари, роботи та послуги
Ø Коли є впевненість, що в результаті операції відбувається збільшення економічних вигод, а витрати списані на фінансові результати
Дохід від надання послуг визнається доходом тоді коли завершена операція з надання послуг на дату складення балансу і може бути оцінений результат.
Цільове фінансування не визнається доходом доки поки не існує підтвердження, що воно буде отримане підприємством і підприємство виконає умови цього фінансування.
Облік доходів ведуть на рахунках 7-го класу крім рахунку 76. По дебету цих рахунків відображає списання доходів на фінансові результати, а по кредиту їх накопичення. Рахунки 7-го класу пасивні, в кінці звітного періоду закриваються і сальдо в заключному балансі не мають. Всі доходи відображають окремо за їх видами в розрізі субрахунків.
2. Залежно від каналів і способів реалізації та видів продукції товарів, робіт та послуг для обліку доходів використовують різні первинні документи та регістри:
Ø Рахунки фактури
Ø Спеціалізовані товарно-транспортні накладні
Ø Квитанції
Ø Супроводжуючі док.
Аналітичний облік доходів від реалізації товарів, послуг та робіт ведеться у спеціальних відомостях в розрізі кожного покупця. У відомостях зазначають кількість проданої продукції, товарів та послуг, суму, відмітку про оплату (з виписки банку), суму ПДВ, т.д.. В кінці місяця показники доходів переносять на кредит рахунку 70. Якщо розрахунок з покупцями проведений повністю, то оборот з кредиту рахунку 70 переносять в кредит рахунку 79. Продукція вважається проданою з того часу коли право на її власність перейшло від продавця до покупця.
Тема 8. Фінансові інвестиції
1. Суть фінансових інвестицій.
2. Оцінка фінансових інвестицій:
2.1 Оцінка ефективності операцій з акціями.
2.2 Оцінка ефективності операцій з облігаціями.
3. Інвестиційний портфель підприємства.
4. Ринок цінних паперів.
5. Фондова біржа та фондові індекси.
1. Фінансові інвестиції — це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких перевалюють цінні папери, із метою одержання доходу (прибутку) у майбутньому.
Основою фінансових інструментів є цінні папери— це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Залежно від мети випуску цінні папери поділяються на комерційні і фондові. Комерційні цінні папери обслуговують процес товарообігу і певні майнові угоди (комерційні векселі, чеки, складські і заставні свідоцтва, заставні та інші подібні ціні папери). Призначення фондових цінних паперів є акумуляція коштів у їх емітента
Залежно від статусу інвестора фондові цінні папери поділяються на два види — боргові цінні папери й дольові цінні папери.
Борговий цінний папір— це цінний папір, відповідно до якого на емітента покладене зобов'язання повернути в певний строк кошти, інвестовані в його діяльність, і сплатити доход або надати інші матеріальні права, за винятком прав на участь в управлінні діяльністю емітента.
Дольовий цінний папір— це цінний папір, що підтверджує право власності її власника на частку в статутному фонді емітента й одержання частини прибутку у вигляді дивідендів.
Залежно від виду емітента розрізняють:
1. Казначейські цінні папери.
2. Цінні папери місцевих органів влади та комунальних підприємств.
3. Цінні папери акціонерних товариств
4. Цінні папери банків і фінансових інститутів.
Відповідно до діючого законодавства в Україні можуть випускатися та обертатися на фондовому ринку такі види цінних паперів:
1. Основні (боргові та права власності):
• акції;
• облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик;
• облігації місцевих позик;
• облігації підприємств;
• казначейські зобов'язання;
• ощадні сертифікати;
• інвестиційні сертифікати;
• векселі.