Правила, яких дотримуються всі щасливі люди

(на думку британського психолога Ричарда Уайзмена):

розширювати кругозір (прагнути випробувати себе в чомусь новому, що хоча б побічно може бути корисним для просування вперед);

довіряти власній інтуїції й не слухати песимістів;

робити ставку на кращий результат, настроюватися на перемогу;

бачити в будь-якому досвіді, навіть провальному, позитивні моменти.

Складніше визначити власні слабості,

тобто області, де потрібно поліпшення ваших знань і навичок.

Вам слід знати, які критичні фактори успіху в обраній вами області, і

вдосконалити ті аспекти ваших знань і навичок, у яких ви слабкі.

Цілі кар'єри можуть змінюватися

• з віком

• у міру накопичення професійних, кваліфікаційних знань

• у міру особистісних змін

Формування цілей кар'єри — також процес постійний.

Теория современного менеджмента: Технология "GROW"

- в основе методики GROW (англ. — рост), предложенной Дж. Уитмором, лежит определенная последовательность (технология) постановки эффективных вопросов.

(Автор: Уитмор Дж. «Coaching — новый стиль менеджмента и управления персоналом /Практическое пособие». — М.: Финансы и статистика, 2001. — 160 с.).

Для простоты запоминания технологии GROW используется мнемоническое правило:

Gool - Постановка цели

Reality - Анализ реальности

Options - Разработка вариантов действий

Will - Утверждение воли к действию.

Goal — постановка цели

В каком направлении мы хотим работать? Чего мы хотим? Какова наша долгосрочная цель? Измерима ли наша цель? Действительно ли мы этого хотим?

Reality — анализ реальности

В какой ситуации мы сейчас находимся? Какими ресурсами мы располагаем? Чего мы опасаемся? Что произойдет, если мы достигнем желаемого? Кто еще может повлиять на ситуацию?

Options — определение возможностей к действию

Что может помочь нам в решении вопроса? Каким методом мы будем действовать? Что еще мы можем сделать? Какое решении задачи Вам наиболее приятно?

Will — воспитание воли к действию

Что мы выбираем для достижения цели? Как выбранные варианты работают? Что поможет достичь цели? Силен ли мотив? Какова самоорганизация и правильно ли мы управляем временем для достижения цели?

При этом Дж. Уитмор считает принципиально важным начинать с определения цели, а не с анализа существующего положения, которое может стать «тормозом» для постановки цели.

В первую очередь, вопросы направлены на определение и конкретизацию цели (Gool), затем внимание переносится на оценку реальности (Reality) – анализа существующего положения.

После этого исследуются возможные варианты (Options) действий для достижения поставленной цели. Наконец, внимание фокусируется на воле (Will) по осуществлению действий для достижения цели.

Следование этой технологии помогает «генерировать быстрое действие и максимум производительности».

5. Технології планування індивідуальної кар'єри.

Основні напрямки успішного планування індивідуального кар'єрного розвитку.

Якщо хочете досягти значних результатів, повірте в їхню можливість самі й своєю поведінкою змусьте повірити в це ж оточуючих.

Як відомо, "розумний завжди знаходить гідний вихід зі складної ситуації,

у яку мудрий просто не попадає".

Аналогічно, займатися керуванням кар'єрою необхідно завжди, але особливо це важливо, якщо починаєте планувати свою кар'єру, або ви відчуваєте незадоволеність від розвитку подій у даній сфері.

Приступаючи до розробки програми самореалізації (самоосвіти й саморозвитку),

слід докладно порозмірковувати над наступними питаннями.

1. Що для вас було або є гальмом, бар'єром для професійного просування, саморозвитку в останні два-три роки?

2. Які якості, риси характеру провокують вас на конфлікти, непорозуміння й інші негативні ситуації?

3. Що заважає творчо на високому професійному рівні вирішувати завдання, які стоять перед вами?

4. Чого конкретно вам не вистачає:

знань умінь і здібностей особистісних якостей

зв'язків, друзів умов життя грошей

5. Як ви проводите своє дозвілля?

6. У яких областях самореалізації (самоосвіти, саморозвитку) ви можете домогтися істотного просування вже в найближчий рік?

7. Хто й у чому вам може сприяти у самореалізації (самоосвіті й саморозвитку)?

Постарайтеся, міркувати не поспішаючи, і дайте відповідь на ці сім питань. Бажано письмово й коротко. Це дозволить вам мати ніби вихідну базу даних, що створить для вас надійну основу планування.

Основні кроки планування (вибору) кар'єри
(за Д. М. Іванцевичем, А. А. Лобановим, 1993)

Самоменеджмент (самоуправління) - соціальна технологія самоврядування

(концепція і техніка) - у концептуальному підході Л. Зайверта -

це послідовне й цілеспрямоване застосування випробуваних методів роботи в повсякденній практиці для оптимального, осмисленого використання свого часу.

Основна мета самоменеджменту - максимально використовувати власні можливості, свідомо управляти розвитком свого життя (самовизначатися) і переборювати зовнішні обставини як на роботі, так і в особистому житті.

Hа самоменеджмент покладається виконання певних функцій (у вигляді яких представлене щоденне вирішення різного роду завдань і проблем), що перебувають у певній взаємозалежності й що, як правило, реалізуються в певній послідовності.

Подібний процес самоменеджменту представлений як свого роду коло правил, що наочно демонструє зв'язки між окремими функціями самоменеджменту (схема 1).

Схема 1. Коло правил

У зовнішньому колі позначені п'ять функцій:

1 - постановка цілей (аналіз і формування особистих цілей);

2 - планування (розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності);

3 - прийняття рішень (прийняття рішень по майбутніх справах);

4 - реалізація й організація (складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу для здійснення поставлених завдань);

5 - контроль (самоконтроль і контроль підсумків (якщо буде потреба - коректування цілей)).

У внутрішньому колі розміщена

функція 6 - інформація й комунікація (пошук і обмін інформацією, здійснення комунікаційних зв'язків, необхідне на усіх фазах процесу самоменеджменту).

Техніку самоменеджменту становлять:

• робочі прийоми й методи її реалізації,

• очікувані результати у вигляді виграшу в часі,

які розроблені для кожної функції.

Методичні рекомендації з використання цих прийомів і методів для ефективної реалізації кожної з функцій містять:

• оцінку реального положення справ,

• інвентаризацію втрат часу, та практичні поради по зменшенню цих втрат;

• психологічні тести для самооцінки особистісного потенціалу самоменеджменту (загальне уявлення про стан свого самоменеджменту можна одержати за тестом "Самоменеджмент: ефективність застосування у Вашій роботі).

Дана соціальна технологія самоврядування опирається на адаптивно-розвиваючу концепцію самоменеджменту, згідно якої ділову кар'єру можна представити у вигляді схеми- моделі (схема 5) зображеної у координатах "успіх - час". Кожна сходинка відповідає досягненню певного успіху у зв'язку із заняттям чергової позиції у діловому просуванні й адекватній зміні особистісного статусу.

Результативність кар'єри

характеризується

• величиною досягнутого успіху (висота займаного щабля),

• часом і силами, витраченими на його досягнення.

залежить від декількох груп факторів:

1) обумовлених рівнем індивідуально-ділового потенціалу працівника;

2) пов'язаних з адаптивним потенціалом працівника, умінням освоювати нові трудові ситуації на чергових щаблях кар'єри;

3) обумовлених дією соціальних "ліфтів" - соціальних інститутів, які сприяють прискореному просуванню між "поверхами" ділової кар'єри.

Очевидно, що керування кожною групою факторів у сукупності становить структуру самоврядування ділової кар'єри.

До переваг самоменеджменту Л. Зайверт відносить :

(Зайверт Л. Ваш час - у Ваших руках (Поради керівникам, як ефективно використовувати робочий час): Пер. з нім. - М.: Економіка, 1991. - С. 18-21).

Спеціальні навчальні курси самоменеджменту за методикою Л. Зайверта (див.: Будзан Б. Самоменеджмент: керування своїм часом: Курс для менеджерів // ОФІС. - 1998. - № 1-2).

1) виконання роботи з меншими витратами;

2) краща організація праці;

3) кращі результати праці;

4) менше поспіху й стресів;

5) більше задоволення від роботи;

6) більша мотивація праці;

7) підвищення кваліфікації;

8) менша завантаженість роботою;

9) менше помилок при виконанні своїх функцій;

10) досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

Головною перевагою Л. Зайверт вважає раціональне використання й заощадження самого дефіцитного й важливого особистого ресурсу - власного часу.

Проблеми кар'єри в концепції самоменеджменту не розглядаються, але практична корисність для здійснення ділової кар'єри полягає в наступному:

• дає цілісне уявлення про сутність самоменеджменту, починаючи від його визначення, через виділення функцій, цілей, техніки самоменеджменту, і вказуючи на переваги;

• націлює на індивідуальну управлінську діяльність у кожному з основних складових елементів менеджменту - постановці цілей, плануванні, прийнятті рішень, реалізації й організації, контролі у сполученні з інформацією й комунікацією в кожному з елементів, тобто опора на теорію класичного менеджменту, його "індивідуалізація";

• орієнтує на самооцінку потенціалу особистості у кожній з функцій, дозволяє порівняти результат з необхідною нормою, рекомендує, як практично поліпшити результат;

• пропонована логіка реалізації самоменеджменту розрахована на самонавчання раціональному використанню часу цілеспрямованій плановій, упевненій роботі зі зменшенням загрози стресів і щоденним досягненням успіху, еквівалентом якого може служити вивільнений особистий час.

Концепція й техніка менеджменту може бути використана для

• самооцінки своїх ділових якостей і їхнього саморозвитку як передумові досягнення успіху на кожному місці роботи,

• скорочення часу освоєння нової роботи (чергового щабля кар'єри).

Разом з тим ділова кар'єра - це специфічний об'єкт керування (і самоврядування). Тому універсальні методи й прийоми самоменеджменту не в змозі забезпечити її ефективність у цьому випадку, оскільки не опираються на знання сутності й соціальних механізмів ділової кар'єри.

Крім того, фактор часу не завжди придатний як інтегральний критерій успіху ділової кар'єри: як відомо, стрімка вертикальна кар'єра таїть у собі небезпеку зривів і падінь.

Проект “scope”

Оперативний план розвитку кар'єри

Складно на самому початку свого професійного шляху визначитися раз і назавжди як з вибором конкретної кар'єри, так і з вибором конкретної роботи. Допоможе у цьому розбивка всієї діяльності на серію проектів.

Поцес побудови своєї кар'єри слід розглядати не як безперервну дія, що триває протягом усього життя (чим вона і є!), а як послідовність проектів, тобто дій з певним результатом, обмежених у часі й ресурсі. Це полегшить вироблення конкретних кроків по втіленню кар'єрних задумів у життя і дозволить:

· істотно зменшити горизонт планування,

· конкретизувати цілі,

· збільшити точність планів і прогнозів, що скадаються.

Для того щоб чітко спланувати свою кар'єру у вигляді послідовності проектів, слід освоїти технологію планування й проектного керування.

Відкриваючи проект з розвитку своєї кар'єри, варто визначитися з:

· певноюметою

· на певнийперіод.

Наприклад:

· якщо старт високий, можна поставити завдання росту вертикального:

(керівник відділу фінансового аналізу - стати фінансовим директором - у даній компанії або в іншій компанії).

· якщо старт більш низький, поставити завдання росту горизонтального (протягом двох років):

(менеджер з продаж - керівника відділу регіональних продаж - директор з продаж (через кілька років).

· поставити завдання перепрофілювання:

(асистента у відділі продаж - бренд-менеджер у відділі маркетингу).

Це зручні й досяжні цілі, якщо хоча б якась робота вже є.

Проте для молодих фахівців часто формулювання

відповіді на питання, ким вони НЕ хотіли б працювати, значно простіше, ніж вибір бажаної кар'єри.

Це теж може бути методом формування плану проекту:

· визначити спеціальності, що примикають до отриманої професійної галузі, але не є бажаним об'єктом кар'єри в найближчому майбутньому,

· з тих, що залишилися, вже вибрати ті види діяльності, які викликають найменше відторгнення.

Проект “scope”

(в перекл. «границі, рамки, межі (можливостей, знань і т.п.); масштаб, розмах, сфера, область дії»).

Суть проекту “scope”.

Основною, незмінною частиною проекту є:

· визначення основних цілей проекту з розвитку своєї кар'єри,

· строків досягнення цих цілей,

· ресурсів, необхідних для реалізації проекту,

Принциповою умовою є:

· незмінюваність суті проекту, scope, до досягнення результату. Інакше результату не вдасться досягти ніколи. "Вибрали собі напрямок - і йдемо!"

Планування - визначення логічної послідовності рішення серії завдань, що ведуть до реалізації проекту. Для того щоб урахувати всі можливі завдання, які потрібно буде вирішувати, краще провести

· мозковий штурм:

J збираються різні учасники, які пропонують велику кількість кроків, необхідних для успішного втілення проекту;

J кожна пропозиція враховується й вписується в програму реалізації, навіть якщо це буде завдання "потрапити на прийом до президента країни й одержати в нього монополію на торгівлю алкоголем";

J кожне завдання обмежують термінами, умовами виконання й необхідними для виконання ресурсами;

J у результаті народжується загальний план, draft, чернетка дій на шляху до поставленої мети з усіма завданнями й заходами.

Ще на етапі планування проекту розвитку кар'єри варто окрему увагу приділити ризикам, тобто ситуаціям, настання яких здатне різко відвести проект від наміченого плану й навіть повністю його знищити. Ризики кар'єри дуже важлива тема.

На що впливаємо, на що НЕ впливаємо у своїй кар'єрі.

Ризики кар'єри

Всі ризики, яким підданий проект з розвитку кар'єри, можна об'єднати в три основні групи: