Молекули парамагнетиків мають відмінні від нуля власні магнітні моменти і, якщо зовнішнього магнітного поля немає, ці моменти розміщуються хаотично, тому сумарний вектор намагнічування дорівнює нулю.
Якщо парамагнетик внести в магнітне поле, то магнітні моменти окремих атомів або молекул орієнтуються за напрямом поля так, що власне поле парамагнетика підсилює зовнішнє поле. Якщо такий ефект існує, то він завжди має перевагу над діамагнетизмом.
Властивості парамагнетиків:
- Тепловий рух атомів і молекул руйнує взаємну орієнтацію магнітних моментів молекул і тому намагніченість парамагнетиків залежить від температури і відносна магнітна проникність парамагнетиків спадає із збільшенням температури.
- Відносна магнітна проникність парамагнетиків, як і діамагнетиків, не залежить від магнітної індукції зовнішнього магнітного поля.
До парамагнетиків слід віднести: лужні метали, кисень, алюміній, платину.