Прийом Дельфі відомий ще за часів Древньої Греції, коли оракули, які займалися пророкуванням майбутнього, повідомляли про свої пророцтва лише після обговорення на раді дельфійських мудреців.
Цей прийом є багаторівневою процедурою анкетування з обробкою й повідомленням результатів кожного туру експертам, які працюють ізольовано один від одного. Експертам пропонуються питання та формулювання відповідей без аргументації. Наприклад, у відповідях можуть бути числові оцінки параметрів. Отримані оцінки обробляються з метою визначення середніх і крайніх оцінок. Експертам повідомляються результати обробки першого туру опитування з указівкою розміщення оцінок кожного. При відхиленні оцінки від середнього значення експерт її аргументує.
У подальшому (другому турі) експерти змінюють свою оцінку, пояснюючи причини коригування. Результати обробляються і пові- домляються експертам. При відхиленнях оцінок від середнього значення експерти коментують їх. Тури повторюються, поки оцінки не стануть стабільними, розходження – незначними. Потім фіксують розходження і отримують групову оцінку процесу.
Інтерактивна процедура опитування з повідомленням результатів та їх аргументацією спонукає експертів критично осмислювати свої судження. При опитуванні зберігається анонімність відповідей, що забезпечує конфіденційність.
«Мозковий штурм» («мозкова атака»)
«Мозковий штурм» – найбільш відомий і розповсюджений прийом генерування нових ідей шляхом творчої співпраці групи спеціалістів. У процесі «мозкового штурму» учасники висувають та розвивають власні ідеї, ідеї своїх колег, використовують одні ідеї для розвитку інших, комбінують їх.
«Мозковий штурм» – прийом активізації творчого мислення, що побудований на створенні такої атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок та ідей. Щоб забезпечити максимальний ефект, „мозковий штурм” повинен підпорядковуватися певним правилам, інакше він перетвориться в звичайну нараду. Методика застосування «мозкового штурму» включає такі елементи:
- учасники;
- стадії;
- правила;
- рекомендації;
- обмеження та умови.
І. Учасники: бухгалтери, фінансисти, економісти, конструктори, технологи, працівники служб матеріально-технічного постачання, збуту, представники споживача тощо. Важливо, щоб серед учасників штурму були спеціалісти з різним досвідом. Вони повинні мати уявлення про проблему, але не надто детально її знати, тобто бути незалежними. Небажано, щоб у сесії брали участь керівник та його підлеглі.
ІІ. Стадії. На першій стадії перевага надається кількості, а не якості ідей, що висуваються. Забороняється обговорювати висунуті ідеї та пропозиції.
На другій стадії учасники повинні розвинути висунуті ідеї: в будь-якій із них можна знайти раціональне зерно. Звичайно, учасники засідання концентрують свою увагу перш за все на позитивних сторонах ідеї. Саме їх вони намагаються розвинути. Тому додаткові ідеї, що висуваються в процесі обговорення, можуть базуватися на ідеях інших учасників або, навпаки, бути для них фундаментом, каталізатором. Значний ефект дає комбінування ідей шляхом складання переліку всіх запропонованих варіантів виконання функції, що аналізується, із зазначенням переваг і недоліків кожного з варіантів. При обговоренні цього переліку спеціалістами різних професій виникають нові, більш оригінальні та плідні ідеї, основані на комбінаціях раніше висунутих пропозицій.
ІІІ. Правила. Правила для учасників:
- учасники розміщуються обличчям один до одного;
- забороняються суперечки, критика, оцінка того, що пропонується;
- час виступу для учасника – 1-2 хв.;
- висловлюються будь-які ідеї, навіть абсурдні;
- кількість ідей важливіше від їх якості;
- відбір ідей, їх оцінка виконуються невеликою групою спеціалістів уже після проведення «мозкового штурму».
Керівник повинен::
- спрямовувати хід дискусії, задавати стимулюючі питання;
- підказувати, використовувати жарти, репліки, які створюють неформальну обстановку.
ІV. Рекомендації:
- ідеї варто сприймати зі схваленням;
- необхідно вірити у можливість розв’язання проблеми;
- дозволяється задавати питання, які розвивають ідею;
- варто прагнути до розв’язання поставленої проблеми;
- усі учасники рівноправні;
- групі не ставиться конкретне завдання, а характеризується проблема в цілому;
- небажані перешіптування, жести, які відволікають увагу від розв’язання проблеми.
V. Обмеження та умови:
- кількість учасників – 4-15;
- бажаний різний рівень освіти та спеціалізації учасників;
- необхідно дотримуватись балансу в рівні активності, темпера- менту учасників;
- час роботи – від 15 хвилин до 1 години;
- для проведення «штурму» сприятливі години відразу після початку роботи;
- приміщення повинні бути зручними, ізольованими від сторонніх подразників, особливо від шуму.
Прийом «мозкового штурму» ефективний при розв’язанні не дуже складних завдань загального, особливо організаційного характеру, коли проблема добре знайома всім учасникам наради та група володіє достатньою інформацією про неї. При розв’язанні складного завдання потрібно мати 400-500 ідей, що може бути отримано протягом декількох сесій.
В окремих випадках використовують зворотний «мозковий штурм». Він відрізняється від прямого тим, що тут велика увага надається критиці ідей, що висвітлюються. Цей прийом особливо ефективний на попередній стадії проведення аналізу, коли головне завдання – виявити як можна більше недоліків, викрити максимум наявних резервів.
