Оскільки великі ТЕС і ГЕС здебільшого будуються в районах,віддалених від місць використання електричної енергії, її доводиться передавати на великі відстані. Для цього використовують в основному повітряні лінії електропередачі трифазного змінного струму чи кабельні лінії.
При передачі великих електричних потужностей на значну відстань доцільно застосовувати високу напругу, бо при цьому зменшується сила струму при тій же потужності, а значить, зменшується переріз проводів, втрати електричної енергії й вартість усієї ЛЕП. Однак при збільшенні напруги доводиться дбати про поліпшення ізоляції. На основі досвіду експлуатації встановлено найвигідніші співвідношення між довжиною ЛЕП та її напругою. Для ЛЕП завдовжки до 5км доцільно застосовувати напругу 6 – 10кВ, до 50км – 35кВ, понад 50км – 110 і 220кВ. Найвища напруга, що застосовується в ЛЕП, становить 1150кВ.
Проте передавання дуже великих потужностей на значні відстані трифазним змінним струмом стає неможливим у зв’язку з індуктивністю ЛЕП, яка спричиняє великі втрати електричної енергії, роблячи неможливою паралельну роботу електростанцій. Всі недоліки виключаються при передаванні електричної енергії постійним струмом.
Оскільки генератори змінного струму, встановлювані на електростанціях, простіші й економічніші від генераторів постійного струму, а на місцях споживання енергії трифазний асинхронний двигун є основним струмоприймачем, електропостачання віддаленого потужного споживача електричної енергії здійснюється так. На електростанції виробляється трифазний змінний струм напругою до 35кВ, який же тут же підвищується за допомогою трансформаторів і виправляється випрямлячами. Постійний струм високої напруги передається по ЛЕП на велику відстань до місця споживання. Тут він за допомогою інверторів знову перетворюється в трифазний струм високої напруги, трансформується в трифазний струм низької напруги ї йде на живлення струмоприймачів.
Щодо будови ЛЕП поділяються на повітряні і підземні.
Для прокладання ПЛ застосовуються голі мідні чи сталеалюмінієві проводи, що закріплюються на ізоляторах, підвішуваних на опорах.
Кабельні лінії прокладаються під землею. Кабель складається з кількох струмопровідних мідних або алюмінієвих ізольованих одна від одної жил, покритих захисною оболонкою.
