Проходження струму по провіднику супроводжується створенням магнітного поля, Дослідом встановлено, що магнітне поле може бути причиною створення електричного струму. Для цього потрібно, щоб провідник рухався в магнітному полі і перетинав його силові лінії.
При переміщенні провідника в магнітному полі в ньому виникає струм, який можна виявити за відхиленням стрілки гальванометра. Це свідчить про появу на кінцях провідника е. р. с. Вона називається індуктивною е. р. с. і, в свою чергу, створює електричний струм, який називається індуктивним.
При проведені цього досліду можна помітити такі явища :
1. При зміні напряму руху провідника чи полярності магнітного поля змінюється напрям відхилення стрілки гальванометра.
2. Якщо перетинати силові лінії магнітного поля не в перпендикулярному напрямі,а під кутом , то при однаковій швидкості руху провідника стрілка відхиляється на менший кут, тобто сила індуктивного струму зменшується. Коли провідник переміщується так, щоб він не перетинав силових ліній, а лише ковзав вздовж них, то струм в колі не виникає.
3. Зі збільшенням швидкості руху провідника сила індуктивного струму збільшується і стрілка гальванометра відхиляється більше.
4. Якщо провідник переміщується в інтенсивному магнітному полі,то при тій самій швидкості руху провідника сила індуктивного струму буде більшою.
5. У провіднику більшої довжини сила індуктивного струму була більшою.
На підставі вищевикладеного можна зробити такий висновок: напрям індуктивного струму залежить від напряму руху провідника та полярності магнітного поля.
Для визначення напряму індуктивного струму користуються правилом правої руки : якщо розмістити праву руку так, щоб силові лінії магнітного поля входили в долоню, а відігнутий великий палець збігався з напрямом руху провідника, то витягнуті чотири пальці вкажуть напрям індуктивного струму.
Напрям індуктивного струму часто визначається за правилом Ленца.
Якщо рухати провідник праворуч, то за правилом правої руки в ньому виникне індуктивний струм «від нас». А провідник зі струмом, який виник, взаємодіючи з магнітним полем, прагнутиме за правилом лівої руки рухатися ліворуч.
Якщо провідник рухати ліворуч, то в ньому виникає індуктивний струм «на нас», який, взаємодіючи з магнітним полем, прагнутиме рухатися праворуч.
Ці досліди дали змогу Е. Х. Ленцу сформулювати таке правило : напрям індуктивної е. р. с. такий, що зумовлений нею струм і його магнітне поле протидіють причині виникнення цієї е. р. с. і струму.
Значення індуктивної е. р. с. прямо пропорційна магнітній індукції поля, довжині провідника і швидкості його руху. Якщо провідник рухається не під прямим кутом до силових ліній магнітного поля, а під якимсь кутом (вектор v на рис. 3/9,а), то враховуються тільки його складова v , яка прагне рухати провідник поперек силових ліній. Ця складова дорівнює швидкості v, помноженій на синус кута :
v = v
Таким чином,
Е = Вtv
Якщо провідник перетинає силові лінії магнітного поля в перпендикулярному до них напрямі, то = 90 , = 1 і значення Е буде максимальним.
При переміщенні провідника вздовж силових ліній магнітного поля
= 0, = 0 і Е = 0.
Явище магнітної індукції має велике практичне значення. На цьому, зокрема, ґрунтується дія електричного генератора і багатьох приладів.
Магнітним колом називається конструкція з однієї чи кількох деталей, виготовлених з феромагнітного матеріалу одного чи кількох видів. Магнітні властивості цих матеріалів можуть бути різними.
Крім цього, магнітні кола бувають нерозгалуженими та розгалуженими. Прикладом перших може бути магнітопровід однофазного трансформатора, в якого інтенсивність магнітного поля в довільному місті однакова, а прикладом других – магнітна система генератора постійного струму, де магнітні потоки в ярмі, головних і додаткових осердях різні.