Магнітне поле, створене провідником із струмом, при своєму поширенні може зустріти різні середовища (повітря, вакуум, різні гази чи тверді тіла). Середовище може містити кілька перелічених складових. Різні речовини по-різному пропускають силові лінії магнітного поля, або, як кажуть, мають різну магнітну провідність.
Здатність матеріальних тіл пропускати магнітний потік характеризується величиною, яка називається абсолютною магнітною проникністю ( 
). Тому, крім абсолютної магнітної провідності, існує ще відносна магнітна провідність
= 
/ 
(3.7)
Одиницею абсолютної магнітної проникності в СІ є генрі на метр (Гн/м).
Відносна магнітна проникність – абстрактна величина. Залежно від здатності пропускати магнітний потік усі тіла поділяються на діамагнітні, парамагнітні та феромагнітні.
Діамагнітними називаються тіла, відносна магнітна проникність яких менша за одиницю. До них належать: вісмут, мідь,свинець, срібло, цинк, гази, тощо.
Парамагнітними називаються тіла, відносна магнітна провідність яких трохи більше за одиницю. Сюди належать марганець, платина, алюміній, вольфрам, олово.
Феромагнітними називаються тіла, відносна магнітна проникність яких значно більша за одиницю і може досягти кількох десятків тисяч. До них належать залізо,нікель, кобальт і сплави їх, а також сплави марганцю з міддю.
Ця група тіл має велике значення для електротехніки, бо матеріали, які входять до неї, використовуються для виготовлення магнітопроводів електричних машин і апаратів. Виконуючи технічні розрахунки, вважають що відносна магнітна проникність діамагнітних і парамагнітних тіл дорівнює одиниці. Для повітря 
= 1.
