Для розрахунку повітряної швидкості літака, тобто швидкості руху літака відносно повітря, використовується прилад, який зветься покажчиком повітряної швидкості літака, який працює на принципі виміру різниці між повним (рп) та статистичним (рстат) (в незбуреному потоці) тиском повітря в польоті. Ця різниця зветься динамічним тиском або швидкісним напором (q). Вузька стрілка показує дійсну швидкість (стандартну), яку використовують при літаководінні: V=
. Прилад ураховує зміну густини повітря з висотою для умов СА. Але в реальних умовах температура повітря на висоті може значно відрізнятися від температури на цих же висотах в СА. Похибка приладу за рахунок відхилення температури від СА може складати 10…15 %.
Залежність швидкості польоту від температури повітря визначається відношенням:
V=Vт ст
, (4.14)
де Vт ст – дійсна швидкість в польоті.
При достатніх відхиленнях (Т>Тст) показання приладу знижені, при від’ємних – завищені.
Зв'язок між дійсною та індикаторною (приладовою) швидкостями має вигляд:
V=
, (4.15)
де
, Vі – індикаторна швидкість, що фіксується за приладом.
На Н = 8…10 км відносна методична похибка може бути 50…70 %. Для більш точного визначення повітряних параметрів польоту використовуються комплексні автоматичні вимірювальні системи.