У методичній літературі можна зустріти вирізнення принципів свідомості й активності як самостійних. У практиці процеси осмислення і активності взаємозбумовлені. Осмислення неможливе без активної участі в ньому особистості, що займається. У свою чергу, активність можлива лише після осмислення мети діяльності. Правда, активність можна стимулювати вимогливістю, оцінкою, похвалою, але вона не така ефективна, як та, що базується на свідомості. Головними засобами мотивації діяльності дітей є мотивуваннята стимули. Мотивуванняявляє собою сукупність фактів, аргументів і доказів, що переконують у значимості фізичних вправ, що вивчаються. Мотивування адресується переважно свідомості учнів. Стимулювання,як спеціальна діяльність учителя, спрямована на підвищення навчальної активності за допомогою зовнішніх збудників-стимулів.
У процесі засвоєння вправ, передбачених навчальною програмою, вихователь прагне сформувати стійкі навички з властивою для них автоматизацією діяльності. Для цього слід не механічно повторювати вправи, а всемірно прагнути до мобілізації свідомості. У протилежному випадку набуті навички будуть непридатні для використання в житті, де дитина зустрічається з різними, часто непередбаченими ситуаціями. У зв'язку з цим виникає проблема підбору методів і прийомів, якими повинен користуватися вчитель у процесі вивчення вправ. Ці методи і прийоми повинні сприяти розвитку здатності до самоконтролю і самооцінки своїх дій.
Найбільш раціональними методичними прийомами, які сприяють стимулюванню свідомого контролю своїх дій при навчанні на заняттях, є наступні: самооцінка і взаємооцінка якості виконаної вправи; колективне визначення помилок, які допустили учні при виконанні вправ; обговорення техніки виконання вправ, що вивчаються; застосування швидкої об'єктивної інформації про якість вирішення поставлених завдань; використання предметних орієнтирів-стимулів, світлової та звукової сигналізації; дуже важливо навчити дітей керувати своїми просторовими, силовими і швидкісними проявами. проникнути в суть фізичних вправ, встановити контроль за якістю їх виконання і застосування зусиль, аналізувати свої дії допомагає музичний супровід.
Реалізуючи принцип свідомості й активності, слід виховувати в дітей творче ставлення до процесу фізичного виховання, ініціативу і самостійність. Це третій магістральний білях, який сприяє досягненню високих результатів на кожному занятті і впровадженню фізичної культури в побут.
