Є такі уніфіковані сигнали:
По напрузі: выд 0 до 10 В
Застосовується рідко і для передачі на невелику відстань 15 – 20 м
Основна причина малої поширеності невелика завадостійкість. Споживач має мати високий вхідний опір (більше 2 кОм)
Такий сигнал можна сформувати за допомогою звичайного ОП (звичайний повторювач на ОП).
В середині приладів для між блочних з’єднань застосовуються і інші стандарти
0 ÷ 1В
0 ÷ 2В
0 ÷ 5В
При передачі аналогово сигналу при напрузі всі споживачі з’єднуються паралельно
Струмовий сигнал застосовується дуже часто, основна перевага – дуже висока завадостійкість
Є такі уніфіковані значення
Опір навантаження залежить від напруги живлення, всі споживачі вмикаються послідовно.
4 ÷ 20 – це сигнал з «живим нулем», застосовується для тестування.
Крім того 4мА вистачає для живлення сучасного мікропроцесорного пристрою і можна передати і живлення і корисний сигнал.
ОП DA1 весь час порівнює значення напруги Uвх і спадку напруги UR1 на опорі R1.
Якщо Uвх починає збільшуватися VT1 відкривається і струм через навантаження зростає, але завжди буде виконуватися:
Івих·R1 = Uвх
Якщо зміниться Rн, зміниться Івих і таким чином зміниться спадок напруги на R1. Різниця, яка виникає між Uвх і UR1 підсилиться ОП DA1 і транзистор VT1 відкриється або закриється.
Лекція 8. Макроси.
При допомозі макросів (Macros)користувач може підвищити ефективність роботи з БД, скоротити час виконання часто повторюваної послідовності дій. Макрос – це послідовність операцій (макрокоманд), написаних у вигляді інструкцій на спеціальній мові. Макроси можуть виконувати різноманітні функції, наприклад: здійснювати автоматичний пошук і відбір записів у таблиці, виконувати перевірку правильності даних. В Access передбачені спеціальні засоби проектування і налагодження макросів.
Створення макросів.
Послідовність операцій, котрі входять у макрос, вводиться користувачем у вікні проектування макросу (рис.1). Для створення макросу виконують аналогічну послідовність дій як у випадку створення запитів чи форм. При створення макросу відкривається вікно проектування макросу (рис.1). У вікні проектування кожна стрічка може містити одну макрокоманду (колонка “Макрокоманда” чи Action ) і коментарій до неї ( колонка Comment ).
Рис.1 Вікно проектування макросу.
Для вводу макрокоманди можна скористатися списком, котрий доступний в колонці “Макрокоманди”.
В нижній частині вікна визначаються параметри, котрі необхідні для виконання макрокоманди. В правому нижньому кутку вікна проектування розташована інформаційна зона у котрій виводиться повідомлення що пояснюють значення вибраної макрокоманди.
Для вводу наступних макрокоманд макросу необхідно перейти до наступної стрічки і повторити описані вище дії.
Існує ще один спосіб надання макрокоманди. Для цього необхідно поряд розмістити вікна БД і макросу і при допомозі миші перетягнути потрібний об’єкт БД у комірку “Макрокоманда”. В результаті переносу таблиці, форми, запиту, звіту чи модуля у цій комірці з явиться команда на відкриття перенесеного об’єкту.
Користувач у любий момент може провести коректування макросу: добавити нові макрокоманди, видалити непотрібні, поміняти порядок їх виконання.
