Так, за результатами вибіркового обстеження у 2012 році умов життя 10,5 тис. домогосподарств їх основні соціально-демографічні характеристики по Україні показують наступну ситуацію. Для України найбільш характерними є домогосподарства, які складаються з двох осіб (27,5 %). Великі домогосподарства (із п’яти і більше осіб) у структурі сільських домогосподарств становлять 16,5 %, а міських – 7,7 %. У містах переважають (52,8 %) домогосподарства з двох і трьох осіб, у сільській місцевості майже половина домогосподарств складається з одинаків і двох осіб. Понад половина всіх домогосподарств (55,3 % у місті і 58,4 % у селі) у своєму складі не мають дітей. Лише 14,6 % домогосподарств мають у своєму складі дітей у віці до 7 років. Ці дані свідчать про вкрай тривожну демографічну ситуацію у нашій країні.
Середньомісячні загальні доходиодного домогосподарства у 2012 р. склали 4033 грн. Міське домогосподарство отримувало у середньому за місяць 4172 грн., сільське – 3719 грн. У середньому на одного члена домогосподарства еквівалентні загальні доходи (далі – доходи) становили 1911 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 2015 грн., у сільських – 1698 грн. Середньодушові доходи домогосподарств у 2012р. порівняно з попереднім роком зростали вищими темпами, ніж індекс споживчих цін за цей період – відповідно 108,4% проти 100,6%.
Частка населення із місячними середньодушовими доходами нижче середньорічного розміру прожиткового мінімуму збільшилася порівняно з 2011р. і склала 9%. Більш суттєво збільшилася частка такого населення серед селян (з 11% до 13%), серед мешканців малих міст – відповідно з 9% до 11%, серед мешканців великих міст частка такого населення збільшилася на 0,7 в.п. і становила 5%.
При цьому 37% осіб, рівень доходів яких нижче прожиткового мінімуму, це працюючі (загалом – 7% усіх осіб цієї групи), 31% – діти до 18 років (15%), 11% – непрацюючі пенсіонери (4%). У групі непрацюючих пенсіонерів цей показник збільшився на 7%, серед дітей до 18 років – на 9%, а серед працюючих осіб – в 1,2 рази.
Підвищення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та державних соціальних допомог не тільки вплинули на збільшення доходів домогосподарств, а й також сприяли скороченню диференціації населення за рівнем добробуту. Співвідношення загальних доходів 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 4,6 раза (у 2011р. – 4,9 раза), у тому числі серед міського населення – 4,6 раза (5,0 разів), серед сільського – 4,2 раза (4,3 раза). Співвідношення мінімального рівня загальних доходів серед найбільш забезпечених 10% населення до максимального рівня серед найменш забезпечених 10% населення збільшилося з 2,7 до 2,8 раза по Україні та серед міських жителів, а серед мешканців сіл залишилося на рівні минулого року (2,6 раза). Найбільш заможні 20% населення отримували 34% усіх загальних доходів (у 2011р. – 36%).
За розрахунками, здійсненими Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України, рівень відносної бідності у 2012 р. порівняно з 2011р. підвищився на 1,2 в.п. і становив 25,5%. Межа бідності досягла рівня 1125 грн. у середньому на одну особу на місяць і збільшилася порівняно з попереднім роком на 6%. Бідними були 36% сільських домогосподарств, 21% – міських, третина домогосподарств із дітьми та 17% домогосподарств без дітей.
Свої потреби домогосподарства задовольняли за рахунок ресурсів, які надходили з різних джерел. Середньомісячні сукупні ресурсипересічного домогосподарства склали 4134 грн., міського – 4272 грн., сільського – 3823 грн. і зросли порівняно з 2011р. у цілому по Україні на 8%. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогосподарств збільшилася на 1,7 в.п. і становила 92%. У міських домогосподарствах вона збільшилася на 1,4 в.п. і становила 94%, у сільських – на 3 в.п. і склала 86%.
Доходи від зайнятості становили 55% сукупних ресурсів домогосподарств, частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості становила 4%. Пенсії, стипендії та соціальні допомоги становили 28% сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель – 7%. Межа відносної бідності становить 75% медіанного рівня середньомісячних сукупних еквівалентних витрат однієї особи.
Значні розбіжності традиційно мали структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. У структурі сукупних ресурсів міських домогосподарств 61% становили доходи від зайнятості, 26% – пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 1,7% – доходи від особистого підсобного господарства.
У структурі сукупних ресурсів сільських домогосподарств частка доходів від зайнятості складала 41%. Традиційно вагомим для цієї групи домогосподарств залишається таке джерело ресурсів, як доходи від особистого підсобного господарства, які формували 19% усіх їх надходжень. Суттєвим джерелом ресурсів продовжували залишатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких становила 29% і зросла на 1,6 в.п.
У домогосподарствах із середньодушовими доходами на місяць нижче прожиткового мінімуму 27% ресурсів, як і у 2011р., формувалися за рахунок пенсій, стипендій та соціальних допомог, наданих готівкою. Доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель становили десяту частину їх ресурсів.
Середньомісячні сукупні витратиодного домогосподарства у 2012 р. склали 3592 грн., що на 4% більше, ніж у 2011р. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 3754 грн., сільське – 3226 грн. У середньому на одного члена домогосподарства еквівалентні сукупні витрати становили 1702 грн. на місяць, у міських домогосподарствах – 1814 грн., у сільських – 1473 грн. Серед усіх сукупних витрат 91% становили споживчі витрати домогосподарств (у 2011р. – 90%). Найбільш вагомою статтею сукупних витрат домогосподарств продовжували залишатися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з 2011р. частка цих витрат зменшилася на 1,1 в.п. і становила 52%.
На купівлю непродовольчих товарів та послуг (без витрат на харчування поза домом) домогосподарства направляли 35% усіх сукупних витрат, що на 1,7 в.п. більше, ніж у попередньому році. На неспоживчі цілі домогосподарства витрачали 9% сукупних витрат, що на 0,7 в.п. менше, ніж у попередньому році.
Вартість харчування у 2012р., як і у 2011р., у середньому на одну особу становила 29 грн. Вартість добового раціону у групі домогосподарств із середньодушовими доходами нижче прожиткового мінімуму становила відповідно 19 та 18 грн. на одну особу.
Відбулися деякі зміни в структурі домашнього харчування: збільшилося споживання молока та молочних продуктів – на 4%, фруктів, ягід, горіхів, винограду – на 3%, овочів і баштанних – на 1%. Скоротилося споживання картоплі – на 1,3%, хліба та хлібопродуктів – на 1,1%. Залишилося на рівні попереднього року споживання м’яса та м’ясопродуктів, риби та рибопродуктів, яєць, олії та інших рослинних жирів і цукру.
Сільські домогосподарства традиційно направляли на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 55% проти 51%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі – в 1,5 раза, хліба і хлібних продуктів – в 1,3 раза, цукру – на 13%, овочів і баштанних – на 6%. Калорійність добового раціону одного сільського жителя була на 12% вища, ніж міського (у 2011р. – на 9%).
Домогосподарства із середньодушовими доходами на місяць нижче прожиткового мінімуму витрачали на харчування 62% усіх сукупних витрат (у 2011р. – 64%). Вартість та калорійність добового раціону однієї особи цієї групи склали відповідно 18 грн. та 2638 ккал (18 грн. та 2551 ккал).
Значну роль у забезпеченні населення, особливо сільського, продуктами харчування традиційно продовжували відігравати особисті підсобні господарства. У них було вироблено майже половину спожитої у домогосподарствах картоплі, майже чверть – овочів і баштанних, 23% – яєць, 13% – молока і молочних продуктів, по 11% – фруктів, ягід, горіхів, винограду та м’яса і м’ясопродуктів. У сільських домогосподарствах було вироблено відповідно від 87% до 32% зазначених продуктів.
У 2012 р. грошові витрати становили 92% сукупних витрат домогосподарств (у 2011р. – 90%). Грошові кошти домогосподарства переважно (90%) направляли на задоволення споживчих потреб. У структурі грошових витрат частка, яку домогосподарства витрачали на купівлю продовольчих товарів та оплату харчування поза домом, становила 53%, у міських – 54%, сільських – 48%.
Зростання реальних наявних доходів населення сприяло збільшенню доступності для домогосподарств непродовольчих товарів. У 2012 р. обсяги продажу цих товарів у порівнянних цінах зросли на 9,6%, а обсяг реалізованих населенню послуг збільшився на 3,6%. На купівлю непродовольчих товарів та послуг(без витрат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 35% сукупних витрат (у 2011р. – 34%). Пересічне домогосподарство витрачало на утримання житла (включаючи поточний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива десяту частину сукупних витрат, на оновлення гардеробу – 6%, на інші напрями споживання (на освіту, відпочинок і культуру, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової
техніки та поточне утримання житла, зв’язок, охорону здоров’я, транспорт тощо) – від 1,3% до 4% сукупних витрат.
Споживчі витрати на такі цілі міських домогосподарств у 1,5 раза перевищували аналогічні витрати у сільських домогосподарствах, зокрема, на відпочинок і культуру, освіту, зв’язок, житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, транспорт, на предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла – у 2,5–1,3 раза, одяг і взуття, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги) – відповідно на 10% та 8% більше.
Підсумки опитування домогосподарств стосовно наявності у них товарів тривалого користування, проведеного у жовтні 2012 р., засвідчили, що порівняно з результатами аналогічного опитування, проведеного у жовтні 2010р., покращилася забезпеченість домогосподарств майже всіма видами товарів тривалого користування, найбільш суттєво – ноутбуками (у 2,4 раза), супутниковими антенами (в 1,4 раза), кондиціонерами та персональними комп’ютерами (у 1,3 раза кожного). Холодильники, кольорові телевізори та електропраски мали 97%–95% домогосподарств, мобільні телефони – 91%, пральні машини – 87%, електропилососи – 76%, мікрохвильові печі – 41%, велосипеди та відеоплеєри, відеомагнітофони, DVD-програвачі, цифрові фотоапарати – по 37%, персональні комп’ютери – 32%. Відбулися позитивні зрушення в оцінці населенням рівня доступності послуг охорони здоров’я та придбання товарів фармацевтичного ринку.
У структурі сукупних витрат оплата житла, комунальних продуктів та послуг(з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила, як і в попередньому році, 8% або 299 грн. на місяць. Міське домогосподарство на такі цілі в середньому щомісяця витрачало 355 грн., сільське – 173 грн.
Розмір отриманих пільг та субсидій (готівкових та безготівкових) на оплату житла, комунальних продуктів та послуг у розрахунку на пересічне домогосподарство становив 23 грн. на місяць (на 3% більше, ніж у 2011р.), у т.ч. серед міських домогосподарств – 25 грн., сільських – 18 грн.
Підсумки опитування домогосподарств, проведеного у січні 2012 р., засвідчили, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології, зокрема Інтернет, стають більш доступними та набувають усе більшого поширення серед населення. За підсумками опитування частка осіб, які повідомили, що за останні 12 місяців користувалися Інтернетом, становила 35%, серед мешканців великих міст – половина, малих – 35%, сільської місцевості – 17%, що відповідно в 1,2–1,3 раза більше, ніж у 2011р. З числа користувачів 87% користувалися Інтернетом вдома, 12% – на роботі, 7% – за місцем навчання, 2% – у друзів, знайомих, 0,7% – в інтернет-кафе або у клубі.
Конспект з дисципліни: «Електроніка та мікросхемотехніка»
Електроніка – це галузь науки і техніки, яка вивчає фізичні явища в електровакуумних і напівпровідникових приладах; електричні характеристики і параметри електровакуумних та напівпровідникових приладів; властивості пристроїв і систем, які використовують електровакуумні і напівпровідникові прилади.
Схемотехніка – це є розділ електроніки предметом вивчення якого є дослідження та розробка схемо технічних рішень (електричних та структурних схем), що їх використовують при побудові вузлів і пристроїв інформаційної електроніки та електронної автоматики.
Фізичні основи побудови напівпровідникових приладів. Електрофізичні властивості напівпровідників.
Дія напівпровідників (НП) ґрунтується на застосуванні властивостей напівпровідників.
До НП відносять речовини, які займають проміжне місце між провідниками, діелектриками по величині їх питомого електричного опору. Між провідниками (метали) і напівпровідниками є суттєва відмінність, між НП і діелектриками немає такої чіткої різниці.
Під впливом зовнішніх факторів (випромінювання електричного поля) діелектрик може стати напівпровідником.
Для НП характерна сильна залежність питомого електричного опору (або провідності) від температури і концентрації домішок.
При збільшені температури провідність напівпровідників зростає (опір зменшується), подібно як в електролітів, в провідників навпаки.
В нормальному стані електрони атома стараються зайняти якомога нижчі енергетичні рівні на вищі енергетичні рівні вони переходять при прикладеній зовнішній енергії. Цей процес ще називають збудженням електрона.
При переході з вищого енергетичного рівня на нижчий електрон виділяє квант електромагнітного випромінювання.
