Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності будь-якого підприємства є прибуток. Прибуток визначається як перевищення доходів підприємства над його витратами. Основними функціями прибутку є такі: мірило, що дає змогу оцінити результати господарської діяльності підприємства; джерело винагороди засновникам (власникам) підприємства. За показником прибутку визначають частку доходів засновників (власників) підприємства та розміри очікуваних дивідендів (для акціонерних товариств); в умовах ринкових відносин прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та вдосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування; прибуток виступає критерієм доцільності під час схвалення господарських рішень на підприємстві.
Оскільки більшість рішень підприємства стосуються витрачання ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових), їх потрібно розглядати з урахуванням величини прибутку, який підприємство отримає у результаті їх реалізації.
Прибуток є основним фінансовим важелем у разі формування надходжень до бюджету країни. Регулюючи розміри прибутку, що залишаються у розпорядженні підприємств, держава стимулює ділову активність суб'єктів господарювання.
Схему формування прибутку підприємства показано на рис. 6.2.
Рис. 6.2. Формування прибутку на підприємстві
З метою аналізу та забезпечення ефективного управління формуванням прибутку розрізняють такі види прибутку .
1. Маржинальнийприбуток(Пм) – це різниця між чистим доходом підприємства та змінними витратами, пов'язаними з виробництвом реалізованої продукції (виконаних po6iт, наданих послуг). Biн є джерелом покриття вcix постійних витрат підприємства. Обчислюють його так:
Пм =ЧД – Сзм ,
де ЧД–чистий дохід підприємства, грн; Сзм – сума змінних витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом реалізованої продукції, грн.
2. Валовий прибуток(Пв),що обчислюється як різниця між чистим доходом підприємства та виробничою собівартістю реалізованої ним продукції, яка, крім змінних витрат, включає ще й накладні виробничі витрати (амортизацію виробничого обладнання, опалення приміщення виробничого цеху тощо):
Пв = ЧД – Сп.в,
де Сп.в –виробнича собівартість реалізованої продукції, грн.
3. Операційний прибуток,або прибуток від операційної діяльностіпідприємства (По.п) являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами підприємства, пов'язаними з його операційною діяльністю у звітному періоді. Визначають його за формулою
По.п = Пв + Дін.о – Вадм – Взб – Він.о ,
де Дін.о – інший операційний дохід, грн; Вадм – адміністративні витрати, грн; Взб – витрати на збут, грн; Він.о – інші операційні витрати, грн.
4. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування(Пзв.оп):
Пзв.оп = По.д + Ду.к + Дін.ф + Дін – Ву.к - Він.ф – Він ,
де Ду.к – доходи підприємства від участі в капіталі, грн; Дін.ф – інші фінансові доходи, грн; Дін – інші доходи підприємства, грн; Ву.к – втрати від участі в капіталі, грн; Він.ф – інші фінансові втрати, грн; Він – інші втрати підприємства, грн.
Прибуток від звичайної діяльності підприємства(П3в.д)визначають як різницю між прибутком від звичайної діяльності до
оподаткування та сумою податку з прибутку:
Пзв.д = Пзв.оп – Пзв.оп 
відсоток податку =Пзв.оп (1 – відсоток податку),
де відсоток податку – ставка податку на прибуток.
Чистий прибуток підприємства (Пч)визначають як суму прибутку від звичайної діяльності, доходу, витрат та податку з прибутку від надзвичайної діяльності:
Пч = Пзв.д + Дн.д – Вн.д – (Дн.д – Вн.д) відсоток податку,
де Дн.д–доходи від надзвичайної діяльності підприємства, грн; Вн.д- витрати, пов'язані з надзвичайною діяльністю підприємства, грн.
В умовах ринкових відносин велике значення має обґрунтування співвідношень у спрямуванні прибутку на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, формування фінансового резерву, на виплати засновникам (власникам), дивіденди акціонерам тощо. Разом з тим прибуток є джерелом сплати підприємством штрафних санкцій, здійснення відрахувань на благодійні заходи, а також використовується для погашення кредитів, отриманих на інвестиційні цілі.
На прибуток підприємства впливають різноманітні фактори, які можна розділити на дві великі групи: зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх факторів належать природні умови, державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок та пільг, штрафних санкцій тощо.
Ці фактори не залежать від діяльності підприємства, але суттєво впливають на його прибуток. Внутрішні фактори поділяють на виробничі та невиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність та використання засобів і предметів праці, трудових та фінансових ресурсів. Ці фактори, у свою чергу, поділяють на екстенсивні та інтенсивні. Екстенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через кількісні зміни (фінансових ресурсів, тривалості роботи тощо). Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через «якісні» зміни (підвищення продуктивності обладнання, використання прогресивних технологій та матеріалів тощо). До невиробничих факторів належать постачальницько-збутова та природоохоронна діяльність, соціальні умови праці, побуту тощо.
Таким чином, основними чинниками збільшення величини прибутку підприємства в умовах ринкової конкуренції є зростання доходу за рахунок збільшення обороту продукції, зниження собівартості продукції, зменшення інших витрат.
