1. Фондовіддача:

де Вг – загальний річний обсяг продукції; Во.ф – середньорічна вартість основних фондів.
Якщо основні фонди протягом року рухаються інтенсивно, то середньорічну вартість обчислюють за формулою:

де Впоч.р – вартість основних фондів на початок року; Вв.ув, Ввив – вартість основних фондів уведених і виведених; Nпрац, Nн/прац– кількість місяців протягом яких основні фонди працювали чи не працювали.
Якщо основні фонди збільшуються не інтенсивно, то середньорічну вартість розраховують за щоквартальними коефіцієнтами:
Вріч = Впоч.р + 0,8975(Вв.ув – Ввив) + 0,5875(Вв.ув – Ввив) +
+ 0,3375(Вв.ув – Ввив) + 0,0875(Вв.ув – Ввив).
Фондовіддача показує, який обсяг продукції одержуємо на 1грн основних фондів за одиницю часу (рік). Зі збільшенням фондовіддачі ефективність виробництва збільшується.
Загальна фондовіддача:

де Воб.ф – вартість оборотних фондів.
2. Фондомісткість (зворотний показник Кфо):

де Фе – показує, скільки основних фондів необхідно мати для виробництва 1 грн продукції. Використовують для обґрунтування темпів і пропорцій розширеного відтворення. Якщо фондомісткість більша від одиниці, то виробництво фондомістке.
3. Фондоозброєність:

де Воф– середня вартість основних фондів; Чр - средньооблікова чисельність працівників. Показує яка вартість основних фондів припадає на одного працівника.
4. Рентабельність основних фондів:

де Пб – балансовий прибуток.
5. Фондооснащеність:

де Nоб – облікова кількість устаткування на підприємстві, що має найбільшу питому частку. Характеризує середню вартість одиниці устаткування, що має більшу питому частку.