КРП – зниження реактивної потужності, що протікає по електричній мережі шляхом використання технічних засобів.
Параметри роботи засобів КРП розраховуються за допомогою різноманітних методів.
Класифікація методів розрахунку КРП наведена в табл. 1.
Таблиця 1 – Класифікація відомих методів розрахунку КРП
Ознака класифікації
| Назва методу
|
1. За призначенням
| Для мереж: основних (енергосистеми), розподільних (енергосистеми), споживачів
|
2. За використаним підходом
| З використанням або без використання системного і комплексного підходів
|
3. За критерієм оптимізації
| Мінімум приведених затрат; мінімум втрат потужності і електроенергії; допустимі рівні напруги у вузлах
|
4. За кількістю критеріїв
| Однокритеріальні
Багатокритеріальні
|
5. За постановкою задачі
| Економічна
Балансова
Проектна
Експлуатаційна (або задача управління)
|
6. За структурою електричних мереж
| Для мереж: замкнених і розімкнених
|
7. За видом навантажень, що використовуються в розрахунках
| Максимальні (розрахункові), середні.
|
8. За використанням математичного апарату або особливого підходу в розрахунках КРП
| Методи: покоординатного спуску , нелінійного і квадратичного програмування, матрично - обчислювальний, градієнтний, потенціалів затрат, критеріальний, послідовного еквівалентування, нормованих функцій та ін.
|
9. За вимогами до використання в проектній практиці
| Нормативні (офіційні),
ненормативні.
|
Способи і технічні засоби управління компенсувальними установками
Необхідність в автоматичному управлінні компенсувальними установками зумовлена такими причинами:
– в переважній більшості добові графіки реактивних навантажень у вузлах електричних мереж споживачів та енергосистем є нерівномірними (відповідно із зміною реактивних навантажень необхідно змінювати і потужність КУ, що дає можливість уникнути періодів перекомпенсації і збільшення втрат електроенергії);
– необхідність у споживачів виконувати вимоги енергосистеми до споживання реактивної потужності і енергії із її мережі в характерні режими її електроспоживання (зони пік, мінімальних навантажень та позапікові) з метою зменшення плати за реактивну потужність і енергію.
На основі аналізу режимів електроспоживання РП на промислових підприємствах, вимог енергосистеми до споживання реактивної потужності із її мережі і споживачів до компенсації реактивної потужності в їх мережах, викладених вище причин, які зумовлюють необхідність застосування автоматичного управління КУ, діючих нормативних документів з КРП, сформульовані принципи оптимального автоматичного управління компенсувальними установками і вимоги до технічних засобів, що створюються:
– виконання вимог енергосистеми до споживання реактивної потужності із її мережі;
– забезпечення мінімуму втрат електроенергії в мережах споживачів у всіх можливих режимах добового електроспоживання;
– забезпечення рівнів напруги в допустимих межах;
– максимальне використання діючих КУ в періоди, коли енергосистема не регламентує споживання реактивної потужності і енергії із її мережі (наприклад, в періоди позапікового електроспоживання та ін.);
– забезпечення контролю фактичної вхідної реактивної потужності на вводах підприємства і окремих вузлів його мережі;
– визначення і задавання оптимальних значень уставок вхідної реактивної потужності на вводах підприємства та окремих вузлів для характерних добових режимів електроспоживання і забезпечення можливості їх автоматичного перемикання при зміні цих режимів;
– забезпечення індикації на інформаційному табло поточного значення вхідної реактивної потужності, поточного часу доби, проходження сигналу від лічильників-датчиків до системи, наявності напруги джерела живлення;
– забезпечення роботи в автоматичному, диспетчерському і місцевому режимах.
Контрольні питання
1. Сутність компенсації реактивної потужності (КРП).
2. Класифікація відомих методів розрахунку КРП.
3. Які недоліки притаманні відомим нормативним і ненормативним методам розрахунку КРП?
4. Якими причинами зумовлена необхідність в автоматичному керуванні компенсувальними установками (КУ)?
5. Класифікація відомих способів і технічних засобів управління КУ.
6. Недоліки відомих способів і технічних засобів управління КУ.
7. Принципи оптимального управління КУ.