Всі промислові підприємства з приєднаною (встановленою або дозволеною до використання) електричною потужністю 100 кВт і вище зобов'язані мати розроблені і затверджені у встановленому порядку норми питомої витрати електричної енергії незалежно від джерел електропостачання (енергосистема або власна електростанція).
Нормуванню підлягає вся витрата електроенергії по підприємству як на основні і допоміжні технологічні процеси, так і на підсобні потреби виробництв, включаючи виробництво стиснутого повітря, кисню, освітлення, водопостачання, опалення, вентиляцію і втрати у внутрішньозаводських мережах і перетворювачах.
Під нормуванням витрати електроенергії розуміється встановлення планового розміру витрати електроенергії на виробництво одиниці продукції, переробку сировини або виконуваний об'єм роботи.
Норми витрати електроенергії і плани організаційно-технічних заходів щодо економії електроенергії, як правило, розробляються на підприємствах і затверджуються керівником підприємства або міністерством.
Кількість електроенергії, що витрачається на виробництво одиниці продукції, прийнято називати питомою витратою електроенергії.
Норма питомої витрати електроенергії встановлюється на основі техніко-економічного розрахунку і є максимально допустимою величиною витрат електроенергії для виробництва одиниці продукції (або об'єму роботи) установленої якості.
Як правило, для промислових підприємств установлюються річні норми питомих витрат електричної енергії з диференціацією їх по кварталах року з обліком впливу сезонності, а також по цехах, енергоємним технологічним процесам і агрегатам.
Норми витрати палива, теплової й електричної енергії у виробництві класифікуються за наступними основними ознаками:
а) за ступенем агрегації - на індивідуальні і групові;
б) за складом витрат - на технологічні й загальновиробничі;
в) за періодом дії - на річні і квартальні (на підприємствах можуть установлюватися також і норма по місяцях).
Індивідуальною називається норма витрати палива, теплової й електричної енергії на виробництво одиниці продукції (роботи), що встановлюється по типах або окремим енергоспоживаючим установкам, машинам (печам, автомобілям і т.п.), технологічним схемам стосовно визначених умов виробництва продукції (роботи).
Груповою називається норма витрати палива, теплової й електричної енергії на виробництво планованого об'єму однойменної продукції (роботи) відповідно до встановленої номенклатури по рівнях планування: народне господарство, міністерство (відомство), об'єднання, підприємство.
Технологічною називається норма витрати палива, теплової й електричної енергії, що враховує їх витрати на основні і допоміжні технологічні процеси виробництва даного виду продукції (роботи), витрати на підтримку технологічних агрегатів у гарячому резерві, на їх розігрів і пуск після поточних ремонтів і простоїв, а також технічно неминучі втрати енергії при роботі устаткування, технологічних агрегатів і установок.
Загальновиробничою називається норма витрати теплової й електричної енергії, що враховує витрати на основні і допоміжні технологічні процеси, на допоміжні потреби виробництва (загальновиробниче цехове і заводське споживання на опалення, вентиляцію, освітлення й ін.), а також технічно неминучі втрати енергії в перетворювачах, теплових і електричних мережах підприємства (цеху), віднесені на виробництво даної продукції (роботи).
