Автоматизація завжди передує механізації виробничих процесів, при якій пряма ручна праця замінюється дією машин, керованих людиною. Виробничі функції, які виконуються людиною в процесі праці поділяються на 4 основних групи:
- енергетичні функції прикладання зусиль для виконання робіт
- технологічні функції використання знарядь праці для зміни стану предмету праці
- функції керування роботою машини
- контрольно – регулювальні функції – контроль, регулювання, програмування процесу.
Перші 3 групи повинні здійснюватися єдино при кожному робочому циклі, а 4-й вид здійснюється періодично, тому їх називають поза цикловими.
Заміна функцій людини технологічними засобами – це закони розвитку технічних сил. За обсягом автоматизованих робіт розрізняють 5 рівнів автоматизації:
- перший – автоматизація циклу роботи. Вона містить керування послідовністю та характером руху робочого інструменту з метою зміни стану предмету праці. Найбільше втілення ця група отримала в верстатах з ЧПК. При цьому людина позбавляється функцій керування машиною, таким чином людина не прив’язана до робочого місця. Це початковий ступінь автоматизації виробництва.
Регулювання температури гартувальних печей або для нагріву заготовок.
За людиною закріплювалось налагодження. Термопара вимірювала температуру, перетворюючи її в напругу. Проте є необхідна температура. При різниці температур спрацьовує сигнал, який подається у вигляді різниці температур на підсилювач. Внаслідок чого обертається двигун, який переміщує повзун і таким чином регулюється реостат.
- другий рівень – перший + автоматизація навантаження. Автоматизація установки та заміни заготовок до складальних машин. Ця область дозволяє робітнику обслуговувати декілька одиниць робочого обладнання. Цей рівень найчастіше забезпечується створенням робочо технічних комплексів. Промисловий робот може обслуговувати декілька одиниць обладнання.
Деякі заготовки не нагріваються або нагріваються, через різні товщини стінок. По різному йде нагрів. Тому і виникає проблема.
- третій рівень – другий + автоматичний контроль. Здійснюється контроль за геометрією різального інструменту і своєчасна його заміна, контроль за випрацьовуванням ресурса інструменту, контроль розмірів, які отримуються, контроль положення різальних кромок різального інструменту, контроль якості оброблюваних розмірів, форми, відносного розташування поверхонь, стану поверхневого шару, контроль за станом верстату, за видаленням стружки, контроль з метою встановлення часу підналагодження. Третій рівень забезпечує створення ГВМ.
- четвертий рівень – третій + автоматизація переналагодження обладнання. Переналагодження верстатів на обробку виробів іншого найменування поки, що здійснюється вручну. Щоб перейти від обробки корпусів до обробки втулок (валів) необхідно зняти обладнання і встановити нове. Цьому перешкоджає висока вартість засобів автоматизації. Технічні труднощі, які стоять на шляху створення високо надійного обладнання стримують використання цього рівня в машинобудуванні.
Контроль швидкості нагрівання. Регулювання.
Еталонне налагодження. Отримуємо автоматичну адаптивну систему, яка пристосована до окремих результатів. Якщо йде недогрів заготовки йде сигнал, який регулює температуру і швидкість нагрівання. Процес здійснюється самостійно без втручання людини, яка здійснює лише керування параметрів температури.
- п’ятий рівень – ГВС. ГВС забезпечує комплексну автоматизацію вихідних ланок виробничого процесу, включаючи підналагодження виробництва, розробку конструкторської і технологічної документації. Точні межі раціонального застосування рівнів автоматизації неможливо, бо вони залежать від техніко – економічних показників, від рівня технологічних знань підприємства, його фінансового стану.
2.3 Економічна ефективність автоматизації
Кожен захід автоматизації виробництва повинен бути економічно обґрунтованим. Для підвищення надійності розрахунків, економічна ефективність автоматизації визначається на всіх стадіях створення і впровадження автоматизації.
- попередній розрахунок здійснюється на стадії розробки технічного завдання виходячи з розрахункових значень капіталовкладень, запланованої продуктивності праці, собівартості. Цей розрахунок здійснюється на основі досвіду тих хто розробляє технічне завдання, на основі аналогічних систем.
- уточнений попередній розрахунок здійснюється на стадії розробки технічного проекту
- розрахунок очікуваної економічної ефективності здійснюється на стадії дослідної експлуатаційної системи виходячи з планових значень вихідних даних
- розрахунок фактичної економічної ефективності здійснюється на стадії впровадження системи на основі фактично одержаних результатів.
Розрахунки на всіх стадіях робіт виконуються за єдиною методикою, яка встановлюється галузевою документацією і відрізняються розрахунки лише точністю вхідних даних, повнотою, ступенем обґрунтування величин
- кількість найменувань, видів об’єктів праці (деталей, складальних одиниць)
- приведені витрати після автоматизації та базові для і-го виду об’єктів
- річна програма випуску і-го об’єкта
Автоматизація дає економічний і соціальний ефект. Приведені витрати для і-го об’єкта
- собівартість виготовлення і-го об’єкта
- додаткові капітальні вкладення за і-тим варіантом рішення
- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень 
Соціальний ефект пояснюється соціальним значенням автоматизації. Соціальний ефект оцінюється на основі експертних досліджень, тобто 
- галузевий коефіцієнт. Залежно від галузі значення цього коефіцієнту змінюється залежно від галузі.
Термін окупності додаткових витрат
Термін окупності має бути мінімальним і не перевищувати 3 – 5 років. Також термін окупності має бути меншим за час випуску продукції.
3. Продуктивність обладнання автоматизованого виробництва
Будь-який технологічний процес полягає в здійсненні певної взаємодії предмету праці та знаряддя праці. Знаряддя праці – інструмент або робоче середовище (газове, хімічне). Технологічний процес автоматизованого виробництва відрізняється від процесів неавтоматизованого виробництва. Не будь-який технологічний процес піддається автоматизації. За складністю здійснення автоматизації технологічні процеси поділяються на 2 класи:
- процеси для здійснення яких необхідно обов’язкова точка орієнтації виробу відносно робочого інструменту. А характер відносного руху предмету праці підкоряється суворій математичній залежності. До цього класу належить велика частина процесів механічної обробки, обробки тиском, технологічні процеси складання. Автоматизація цих процесів найбільш важка
- процеси для здійснення яких не потрібна орієнтація виробів відносно робочих інструментів, а робочий інструмент являє собою активне робоче середовище (миття, сушіння, термічна обробка, фарбування деталей методом занурення в галтувальний барабан, травлення). При виконанні цих процесів заготовки займають таке положення, щоб вона проходила через оброблюване середовище. Зв’язок кінематичних рухів заготовки і оброблюваного середовища не потрібен або він може бути не точним. Автоматизація таких процесів найбільш проста.
Виділяють проміжний клас процесів – коли заготовка, об’єкт виробництва повинні займати визначене положення, а робочим елементом було активне середовище (фарбування в електростатичному полі, місцеве гальвано покриття, місцеве напилення). Автоматизація нескладна.
Для кількісної оцінки і порівняння за продуктивністю технологічних процесів служить технологічна норма часу, але з так званою автоматизацією виробництва технічна норма часу відрізняється від інших. Всі переміщення робочих органів поділяються на 2 види:
- робочі ходи
- неробочі (допоміжні, холості) ходи.
Під час здійснення робочих ходів йде безпосередня дія на предмет праці, при цьому змінюється його стан. В процесі виконання допоміжних ходів (завантаження, розвантаження заготовок, зміна напрямку обертання, підвід, відвід інструменту). Обробка кожної заготовки потребує комплексу робочих і допоміжних ходів. Час виконання називається часом циклу роботи машини.
Час робочого ходу дорівнює часу основної операції. Допоміжний час дорівнює часу виконання допоміжних процесів. Якщо в автоматизованої машини 
, то 
, така машина називається ідеальною. Продуктивність такої машини
Циклова продуктивність стоїть поряд з технологічною продуктивністю. Технологічна продуктивність – продуктивність ідеальної автоматизованої системи, в якій відсутні витрати часу на допоміжні і холості ходи.
На рисунку показані робочі ходи і пов’язані з ними підготовка робочих ходів. Час допоміжних ходів різний, бо виготовляються деталі (або ж обробляються поверхні) різної номенклатури. На певний проміжок часу виробили фактичну кількість виробів. Машина простоює через різні витрати часу. Витрати часу поділяють на 6 видів:
- витрати через холості ходи. Ці витрати часу включають в себе витрати на подачу матеріалів, транспортування об’єкту з позиції на позицію, фіксація заготовок, підвід, відвід робочих органів, перемикання окремих механізмів. Ці витрати називаються цикловими витратами часу, так як вони є в процесі виконання кожного циклу обробки. Проте ці витрати можуть бути наближені до випадкових, якщо витрати часу проводяться в межах однієї обробки, якщо багато оброблювана операція, то витрати могли б бути поза цикловими.
- витрати через інструмент (заміна, встановлення і регулювання інструменту, очікування наладчика, ходіння за інструментом, часткове заточування інструменту, правка)
- витирати через обладнання. Машина непрацездатна через непрацездатність механізмів і пристроїв. Потрібен ремонт і регулювання машини, очікування ремонтного майстра, отримання запасних частин, очікування виготовлення запасних частин
- з організаційних причин, коли механізми, пристрої, інструменти і машина працездатні, але непрацездатність виявляється через зовнішні чинники. Періодична підготовка матеріалів, прибирання відходів, здача деталей і отримання заготовок, переговори по роботі, здача зміни, відсутність матеріалу, робітника на робочому місці
- через брак, коли машина формально працює і видає продукцію, яка не відповідає технічним вимогам. Втрати через брак виробів, при налагодженні машини через порушення порядку налагодження. Брак який з’явився через появу браку на попередніх операціях, внаслідок браку вихідних заготовок.
- через переналагодження, коли машина може бути налагоджена на одну обробку, а переналагодження виробів на виробництво виробів іншої номенклатури потребує зміни оснащення, кінематичне настроювання, зміну програми і таке інше.
Найбільшу частину витрат часу складає простій через недостатню надійність механізмів машини, далі йдуть витрати на регулювання і підналагодження, тому про ці витрати потрібно мати уявлення і враховувати їх. Поза циклові витрати є величиною випадковою. Циклові теж носять характер випадкових величин, але їх також можна віднести до систематичних. Проте поле розсіювання їх витрат на різних вимогах по точності низьке.
За безперервністю технологічні процеси поділяються на 3 класи:
- процеси, які виконуються на машинах дискретної дії.
Під час виконання операції вони переривають свою роботу через необхідність допоміжних рухів, встановлення заготовок. Це здійснюється на автоматах і напівавтоматах, які є машинами дискретної дії. Продуктивність обладнання дискретної дії
Для підвищення продуктивності необхідно зменшувати час робочих і допоміжних ходів і зменшувати час поза циклових витрат. Скорочення часу робочих ходів здійснюється за рахунок зменшення основного часу обробки. Скорочення часу допоміжних ходів можливе за рахунок раціональної побудови робочого циклу, що можливе при здійсненні допоміжних рухів на великій швидкості, суміщення в часі допоміжних рухів. Скорочення поза циклових витрат може здійснюватись за рахунок конструктивних, технологічних, організаційних заходів. Застосування швидкозмінних інструментів, блоків, які налагоджуються поза верстатом, поліпшення конструкції регулювальних пристроїв. Поліпшення організації робочого місця. Використання комбінованих конструкцій, поворотних головок.
На обладнанні дискретної дії досягається найвища точність обробки, бо вони жорсткі і мають високу геометричну точність.
- процеси, які виконуються на обладнанні безперервної дії
Ці процеси характеризуються тим, що вироби виготовляються безперервно. Технологічний процес проходить без зупинки обладнання. Це може бути волочіння дроту, прутків, прокатування прокату, поперечно – гвинтове прокатування, миття деталей на конвеєрних установках, сушіння, фарбування на підвішеному конвеєрі в електростатичному полі, нагрівання деталей в печах або проходження індукційними струмами високої частоти, піско і дрібострумінна обробка заготовок. Карусельно – фрезерна обробка, без центрове наскрізне шліфування, конвеєрне протягування.
На рисунку зображено конвеєрне протягування. Також різновидом такого обладнання може бути мітчик з відігнутим хвостовиком. На мітчик подається гайка, мітчик її захоплює і натягує на себе гайку. Після нарізання різі гайка виштовхується своїми наступниками. Продуктивність обладнання такого виду
- швидкість технологічного руху в м/хв.
- довжина заготовки в напрямку руху, м
- відстань між виробами в тому ж напрямку, м.
- процеси квазі безперервного типу.
Виконується на автоматизованому обладнання роторного типу і характеризується тим, що вироби в процесі обробки чи складання рухаються від завантажувальної позиції до позиції знімання. Поєднуються функції транспортування і зміни стану предмету праці.
На рисунку показано обробку поршня. Барабани знаходяться з одного боку і з іншого. В барабанах знаходяться силові головки в яких закріплені свердла. А затискний поршень подається, йде подача на свердління отворів на куті a. В зоні a йде швидкий відвід з зони обробки. Поршень знімається і подається на наступну операцію.
Продуктивність
- швидкість транспортного руху.
Найнижчу точність мають квазі безперервні машини, а найвища у машин дискретної дії. Найбільше впливає на складність робочих і допоміжних рухів, тому доцільно використовувати машини, в яких траєкторія рухів пряма.
4. Технологічна надійність автоматичних систем
