Види логістичних систем

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1) за ознакою просторового обмеження — логістичні систе­ми поділяються на два типи:

— макрологістичні;

— мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систе­мою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологіс­тичні системи:

— регіональні;

— національні (міжрегіональні);

— міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене неоохідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємному погодженню інтересів кожного учасни­ка незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем значною мірою можуть відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму за­гальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії форму­вання макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єд­нані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний еконо­мічний результат. Мікрологістичну систему підприємства мож­на подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Мікрологістична система

Закупівля — підсистема, яка забезпечує надходження ма­теріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом — це підсисте­ма, що приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним у процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці у продукт праці.

Збут — підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи;

2) залежно від виду логістичних ланцюгів — логістичні системи поділяються на:

— логістичні системи з прямими зв'язками — це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків;

— ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи — це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника;

— гнучкі логістичні системи — системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Щоб визначити найоптимальнішу логістичну систему, не­обхідно розробити її проект. Для цього слід виділити три ета­пи: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.

Процес планування логістичного проекту передбачає:

1) визначення мети та обмежень;

2) розробку стандартів оцінки результатів;

3) вибір техніки аналізу;

4) складання проектного завдання.

Після складання проекту логістичної системи переходять до її планування, основними складовими якого є планування технологічного процесу та оперативне планування.

При плануванні технологічного процесу аналізують техно­логії, які використовують конкуренти, зважаючи на обробку за­мовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу при­діляють технологіям вантажопереробки і транспортування.

В оперативних планах зусилля менеджменту зосереджу­ються вже на діях, наприклад на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств із незначними ци­клічними потоками товарів широкої номенклатури.