Логістика як наука перебуває у стані розвитку. В економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики. Основна відмінність полягає в різному ступені деталізації періодів розвитку логістики. Розглянемо етапи укрупнено.
Перший етап (60-ті роки) – характеризується використанням логістичного підходу для управління матеріальними потоками у сфері обігу. У цей період формується два ключових положення:
— наявні ніби окремо потоки матеріалів у виробництві, зберіганні і транспортуванні можуть бути взаємопов'язані єдиною системою управління;
— інтеграція окремих функцій фізичного розподілу матеріалів може дати істотний економічний ефект.
Специфіка логістичного підходу полягає у спільному вирішенні завдань із управління матеріальними потоками, наприклад спільне вирішення завдань з організації роботи складського господарства і пов'язаного з ним транспорту.
Вони починають працювали на один економічний результат за єдиним графіком і єдиною узгодженою технологією. Тара, у якій відправляється вантаж, обирається з урахуванням специфіки транспорту, у свою чергу характеристики перевезеного вантажу визначають вибір транспорту.
Другий етап (80-ті роки) характеризується розширенням інтеграційної основи логістики. Логістика почала охоплювати виробничий процес. У цей період відбувається:
— швидке зростання вартості фізичного розподілу;
— зростання професіоналізму менеджерів, які здійснюють управління логістичними процесами;
— довгострокове планування у сфері логістики;
— широке використання комп'ютерів для збору інформації та контролю за логістичними процесами;
— централізація фізичного розподілу;
— різке скорочення запасів у матеріалопровідних ланцюгах;
— чітке визначення дійсних витрат розподілу;
— визначення і здійснені заходів для зменшення вартості просування матеріального потоку до кінцевого споживача.
До взаємодії складуванні і транспортування починає підключатися планування виробництва, що дало змогу скоротити запаси, підвищити якість обслуговування покупців за рахунок своєчасного виконання замовлень, поліпшити використання устаткування.
Третій етап належить до сучасності й може бути охарактеризований так:
— з'являються фундаментальні зміни в організації та управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці;
— сучасні комунікаційні технології, які забезпечують швидке проходження матеріальних та інформаційних потоків, дають змогу здійснити моніторинг усіх фаз переміщення продукту від первинного джерела до кінцевого споживача;
— розвиваються галузі, які надають послуги у сфері логістики;
— концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, починає визнаватися більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва і розподілу;
— сукупність матеріалопровідних суб'єктів набуває цілісного характеру.