Чинники, що виливають на тяжкість ураження людини електричним струмом, поділяються на три групи: електричного характеру, неелектричного характеру і чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру − це величина струму, що проходить крізь людину, напруга, під яку вона потрапляє, та опір її тіла, рід і частота струму. Величина струму, що проходить крізь тіло людини, безпосередньо і найбільше впливає на тяжкість ураження електричним струмом.
За характером дії на організм виділяють:
− відчутний струм − викликає при проходженні через організм відчутні
подразнення (для змінного струму частотою 50 Гц коливається в межах 0,6 − 1,5 мА і 5 − 7 мА − для постійного струму);
− невідпускаючий струм − викликає при проходженні через організм непереборні судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснуто провідник (коливається в межах 10 − 15 мА для змінного струму і 50 − 80 мА − для постійного);
− фібриляційний струм − при проходженні через організм викликає фібриляцію серця (знаходиться в межах 100 мА для змінного струму і 300 мА для постійного).
Гранично допустимий струм, що проходить крізь тіло людини при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки, не повинен перевищувати 0,3 мА для змінного струму і 1 мА для постійного. Гранично допустима напруга на людині при нормальному (неаварійному) режимі роботи електроустановки не повинна перевищувати 2 − 3 В для змінного струму і 8 В для постійного.
