Ринок цінних паперів — це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Це пов'язано з тим, що цінні папери за своєю економічною суттю є відображенням певних фондів — матеріальних або грошових.
За економічною суттю ринок цінних паперів — це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повнішого забезпечення потреб економіки в них та їхнього ефективного використання.
На ринку цінних паперів основними учасниками фінансових операцій є:
1. Емітенти. Вони характеризують суб'єктів фінансового ринку, які залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії") цінних паперів. На фінансовому ринку емітенти виступають виключно в ролі продавця цінних паперів із зобов'язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава (виконавчі органи державної влади та органи місцевого самоврядування), а також різноманітні юридичні особи, створені, як правило, у формі акціонерних товариств. Крім того, на національному фінансовому ринку можуть обертатися цінні папери, емітовані нерезидентами.
2. Інвестори — суб'єкти фінансового ринку, які вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів із метою отримання доходу. Цей дохід формується за рахунок отримання інвесторами відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів. Інвестори, які здійснюють свою діяльність на фінансовому ринку, класифікуються за такими ознаками: за своїм статусом вони поділяються на індивідуальних (окремі підприємства, фізичні особи) та інституціональних інвесторів (різні фінансово-інвестиційні інститути).
3. Посередники (дилери, брокери та ін.), які сприяють обігу цінних паперів і здійсненню фондових операцій.
Важливим суб'єктом ринку цінних паперів виступає держава, яка здійснює його регулювання.
Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, що їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Цінні папери можна класифікувати за такими ознаками:
1) за емітентами (державні, приватні та змішані);
2) за формою вкладення:
а) боргові — цінні папери, які є зобов'язанням сплатити суму боргу на визначену дату в майбутньому (облігації, банківські сертифікати, векселі та ін.);
б) пайові — цінні папери, які надають право власності на відповідні активи (акції, варанти);
3) за можливістю обміну (конвертовані та неконвертовані);
4) за порядком вкладення:
а) на пред'явника — цінні папери, які не фіксують імені їхнього власника; їх обіг здійснюється шляхом простої передачі від однієї особи до іншої;
б) іменні — цінні папери, які містять ім'я їхнього власника та реєструються в спеціальному реєстрі;
в) ордерні — іменні цінні папери, які передаються іншій особі шляхом здійснення на них передавального надпису (індосаменту);
5) за формою існування:
а) паперові (документарні);
6) безпаперові (бездокументарні);
6) за економічною суттю (акції, облігації, векселі, казначейські зобов'язання та інші цінні папери).
