Суть та види державного боргу

Функціонування і розвиток державного кредиту веде до утво­рення державного боргу, який визначається як загальна сума за­боргованості держави, що складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, включаючи боргові зобов'язання, які вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або до­говору.

Поточний борг — це загальна сума заборгованостей і відсот­ків за ними, що підлягають сплаті в поточному році.

Капітальний борг — це загальна сума заборгованості та відсо­ткових витрат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями держа­ви у визначені періоди.

Виходячи з того, що внутрішнім чи зовнішнім кредиторам за­боргувала держава, державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній. Вважається, що наявність внутрішнього боргу є більш сприятливим для фінансового розвитку країни, ніж нарощування зовнішніх запозичень.

Розрізняють номінальну суму державного боргу та його реа­льну величину.

Номінальний борг визначається як величина заборгованості, виражена в грошовій формі в розрахунку на поточний період.

Реальний рівень боргу залежить від грошової політики цент­рального банку.

За способами використання державний борг поділяється на активний і пасивний.