Проблемою становлення і розвитку банківської справи та формування банківської системи в цілому в XIX - XXI ст. займається багато вчених - економістів. Велике значення у цій сфері мають наукові праці як авторських колективів, так і окремих дослідників, зокрема І.Є. Новікова, В.І. Міщенко, С.І. Тіцького, О. Бакуна, І. Безклубого, О. Бутенка, О. Скічка та інші.
В умовах розвитку капіталістичного господарства провідні країни світу такі як: Великобританія, Німеччина, Франція, Італія під кінець ХVIII століття вже сформували розвинену банківську систему, яка виконувала широкий спектр банківських операцій. Проте це не можна сказати про Україну, яка знаходилась тоді в складі Російської імперії. Лише з 1781 р. на українських землях починають з'являтися перші контори російських банків в Києві, Ніжині, Харкові, Одесі. Вони приймали внески, переказували гроші, видавали позики під заставу товарів та дисконтували векселі.
з розвитком державного кредиту все ж таки відбувалося становлення приватних бакнківських установ. Наступним етапом було налагодження системи надання довгострокових кредитів сільськогосподарським товариствам, оскільки Україна була великою аграрною країною. На початку ХХ ст. існувала ціла мережа суспільних банків. Основна направленість їх полягала в тому, щоб задовольнити потребу в кредиті ремісників, дрібних торговців та інших верств міського населення з середнім розміром доходу.
Усе це досить позитивно позначилося на становленні банківництва в Україні. Проте вже події 1917 р.загальмували даний процес. З отриманням Україною статусу незалежної держави розпочинається найновітніший етап становлення банківської системи. Отже, основу для розвитку сучасної банківської системи ринкового типу було закладено на українських землях ще на початку XVIII ст. Даний процес був тривалим і тяжким. Але враховуючи всі ці прорахунки і недоліки, свій власний і зарубіжний історичний досвід, Україна має чудовий шанс для створення більш модернізованої мережі банківських установ, яка може стати одним із головних засобів піднесення національної економіки.
Принципи банківського кредитування (в широкому розумінні — принципи кредитування взагалі, що є єдиними для всіх форм кредиту) — це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Ці вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед банками, а також об'єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарських суб'єктів чіткого дотримання принципів кредитування.
