1. За правовим оформленням:
- державні кредити, які надаються на основі угод (кредити урядів, міжнародних організацій, фінансових інститутів);
- кредити, забезпечені випуском цінних паперів (облігаціями, казначейськими зобов'язаннями).
2. За характером використання цінних паперів:
- ринкові позики;
- неринкові позики;
- спеціальні позики.
3. Залежно від строку погашення:
- короткострокові кредити (до 1 року);
- середньострокові кредити (до 5 років);
- довгострокові кредити (понад 5 років).
4. За методом розміщення:
- добровільні державні кредити;
- примусові державні кредити;
5. Залежно від розміщення позик:
- внутрішні - мобілізуються на внутрішньому ринку;
- зовнішні позики - надходять від інших країн.
6. За правом емісії:
- державні позики;
- місцеві позики.
Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Це кредитні відносини між державами, фінансово-кредитними установами і фірмами різних країн.
Мета міжнародного кредиту - фінансування міжнародної торгівлі, інвестиційних проектів, регулювання платіжних балансів тощо.
Суб'єкти міжнародного кредиту - державні структури, банки, міжнародні та регіональні фінансові організації, юридичні та фізичні особи. Серед міжнародних кредитних організацій центральне місце посідають МВФ - Міжнародний валютний фонд, МБРР - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, ЄБРР - Європейський банк реконструкції і розвитку.
Об'єктами міжнародного кредиту є грошовий і товарний капітал.
Види міжнародного кредиту:
- державний, банківський та комерційний.
Основна вимога до міжнародного кредиту - ефективне його використання. У разі невиконання цієї вимоги загострюється проблема зростання зовнішнього боргу й навіть виникнення дефолту.
Дефолт - це непогашення в строк зовнішніх зобов'язань, а також запровадження умов обміну державних цінних паперів, які менш сприятливі для іноземних інвесторів, ніж попередні.
