Як уже зазначалося, залежно від цільового спрямування розрізняють споживчі кредити на поточні потреби та на витрати капітального характеру.
Різновидом поточних потреб є:
придбання товарів широкого вжитку тривалого користування і транспортних засобів; нагальні потреби (лікування, навчання, весілля, народження дитини, непередбачені обставини тощо).
Банки надають споживчі кредити фізичним особам на поточні потреби у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які е об'єктом кредитування, у межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів.
Для одержання кредиту позичальник подає банку:
паспорт; заяву на одержання кредиту, де зазначаються об'єкти кредитування, сума кредиту, строк погашення, забезпечення;
документи, що підтверджують платоспроможність позичальника (довідка з місця роботи про суму заробітку та суму утримань, а за наявності інших доходів — документи, що підтверджують їх отримання);
За видачі кредиту на придбання товарів тривалого користування жодних звітів про цільове використання коштів позичальник банку, як правило, не надає. Споживчий кредит надасться тим громадянам, які мають постійне джерело доходів. Максимальний розмір позички на придбання товарів тривалого користування встановлюється залежно від середньомісячної заробітної плати позичальника, але сума кредиту не повинна перевищувати розмір, установлений правлінням банку.
Строк користування кредитом визначається залежно від об'єкта кредитування, розміру позички, платоспроможності клієнта. Як правило, строк користування кредитом не перевищує двох років, а в окремих випадках — трьох.