Одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам є кредитна політика банку. Кредитна політика розробляється правлінням банку (або кредитним комітетом) і затверджується, як правило, радою акціонерів банку. Кредитна політика призначена встановити ключові принципи, яких мусять дотримуватися менеджери та керівники банку при плануванні кредитної діяльності і видачі кредитів.
Кредитна політика є фундаментом надійності та прибутковості кредитного портфеля, тому також впливає на стабільність банку Інтереси стабільності банку мають визначати зміст і структуру кредитної політики.
Кредитна політика може бути:
— слабкою;— помірною;— агресивною.
Визначення найбільш придатної кредитної політики для банку на даний час означає помірковане завантаження ресурсів у позички.
Якщо частка кредитів у загальному обсязі робочих активів банку складає до 30%, то це означає, що банк провадить вкрай обережну кредитну політику і забезпечує свою прибутковість за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в цьому разі банк втрачає значний сегмент фінансового ринку. Така кредитна політика більш бажана для новостворених банків, які не мають досвіду кредитної роботи.
Припомірній кредитній політиці частка кредитів у робочих активах складає від 30 до 50%. Така політика притаманна стабільним і надійним банкам, які мають досвід кредитної роботи.
Частка кредитів, що перевищує 50% робочих активів, свідчить проагресивну кредитну політику. Вона може бути обґрунтована тільки надприбутками і не повинна бути досить тривалою. Слід пам'ятати, що агресивну кредитну політику не можна довго провадити, бо вона пов'язана зі значним ризиком і при застосуванні такої політики впродовж тривалого часу можуть виникнути не прогнозовані збитки від кредитних операцій.
