Стандартні стеки комунікаційних протоколів
Найважливішим напрямком стандартизації в області обчислювальних мереж є стандартизація комунікаційних протоколів. В даний час у мережах використовується велика кількість стеків комунікаційних протоколів. Найбільш популярними є стеки: TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS/SMB, DECnet, SNA і OSI. Усі ці стеки, крім SNA на нижніх рівнях – фізичному і канальному, – використовують ті самі добре стандартизовані протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI і деякі інші, котрі дозволяють використовувати у всіх мережах ту саму апаратуру. Зате на верхніх рівнях усі стеки працюють по своїм власним протоколам. Ці протоколи часто не відповідають поділу на рівні, який рекомендується моделлю OSI. Зокрема, функції сеансового і представницького рівня, як правило, об'єднані з прикладним рівнем. Така невідповідність зв'язана з тим, що модель OSI з'явилася як результат узагальнення вже існуючих і реально використовуваних стеків, а не навпаки.
Варто чітко розрізняти модель OSI і стек OSI. У той час як модель OSI є концептуальною схемою взаємодії відкритих систем, стек OSI являє собою набір цілком конкретних специфікацій протоколів. На відміну від інших стеків протоколів стек OSI цілком відповідає моделі OSI, він включає специфікації протоколів для всіх семи рівнів взаємодії, визначених у цій моделі. На нижніх рівнях стек OSI підтримує Ethernet, Token Ring, FDDI, протоколи глобальних мереж, Х.25 і ISDN, – тобто використовує розроблені поза стеком протоколи нижніх рівнів, як і всі інші стеки. Протоколи мережного, транспортного і сеансового рівнів стека OSI специфіковані і реалізовані різними виробниками, але поширені поки мало. Найбільш популярними протоколами стека OSI є прикладні протоколи. До них відносяться: протокол передачі файлів РОТАМ, протокол емуляції термінала VTP, протоколи довідкової служби Х.500, електронної пошти Х.400 і ряд інших.
Протоколи стека OSI відрізняє велика складність і неоднозначність специфікацій. Ці властивості виявилися результатом загальної політики розроблювачів стека, які прагнули врахувати у своїх протоколах усі випадки і всі існуючі і технології, що з'являються. До цьому потрібно ще додати і наслідку великої кількості політичних компромісів, неминучих при прийнятті міжнародних стандартів по такому злободенному питанню, як побудова відкритих обчислювальних мереж.
Через свою складність протоколи OSI вимагають великих витрат обчислювальної потужності центрального процесора, що робить їхній найбільш придатними для могутніх машин, а не для мереж персональних комп'ютерів.
Стек OSI – міжнародний, незалежний від виробників стандарт. Його підтримує уряд США у своїй програмі GOSIP, відповідно до якої всі комп'ютерні мережі, встановлювані в урядових закладах США після 1990 року, повинні безпосередньо підтримувати стек OSI, чи забезпечувати засоби для переходу на цей стек у майбутньому. Проте стек OSI більш популярний у Європі, чим у США, тому що в Європі залишилося менше старих мереж, що працюють по своїх власних протоколах. Більшість організацій поки тільки планують перехід до стеку OSI, і далеко не всі приступили до створення пілотних проектів. З тих, хто працює в цьому напрямку, можна назвати Військово-морське відомство США і мережу NFSNET. Одним з найбільших виробників, що підтримують OSI, є компанія AT&T, її мережа Stargroup цілком базується на цьому стецку.
