Розділ 3. МАГІСТЕРСЬКА, КАНДИДАТСЬКА, ДОКТОРСЬКА ДИСЕРТАЦІЇ : НАПИСАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ, ЗАХИСТ

3.1. Дисертація: визначення поняття, основні види

Дисертація (лат. dіssеrtаtіо — дослідження, міркуван­ня) — наукова кваліфікаційна праця, що пройшла поперед­ню експертизу і подана до захисту на здобуття наукового ступеня в спеціалізованій вченій раді.

Дисертація на здобуття наукового ступеня згідно з п. 11 Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вче­них звань (далі — Порядок) є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто у вигляді спеціально підготов­леного рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характеризується єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку.

Дисертація як вид наукової роботи — це:

• кваліфікаційна наукова праця;

• праця, що містить нове вирішення актуальної науко­вої проблеми;

• результати дослідження є суттєвими для роз­витку певної галузі науки;

• праця, яка дає підстави присудити її автору науковий ступінь;

• в ній особливо важливі ті пункти, які входять до квалі­фікаційних вимог ВАК України.

Теми дисертацій мають бути пов'язані, як правило, з на­прямами основних науково-дослідних робіт наукових уста­нов і організацій, відповідати спеціальності та бути затвер­дженими вченими радами для кожного здобувача персональ­но з одночасним призначенням наукового консультанта (докторська дисертація) чи наукового керівника (кандидат­ська дисертація). Дисертація — це наукова кваліфікаційна праця, виконана автором особисто. Роль нау­кового керівника полягає насамперед у допомозі авторові в процесі вибору напряму дослідження, визначення теми, при складанні плану роботи, у практичному аналізі отриманих результатів.

Дисертація — завершена робота, яка має внутрішню єдність змісту, містить сукупність нових наукових результатів і по­ложень, висунутих автором для прилюдного захисту. Найго­ловнішим критерієм відповідності докторської й кандидат­ської дисертацій вимогам ВАК завжди була і є наявність нових науково обґрунтованих результатів.

Нові рішення, запропоновані здобувачем, необхідно добре аргументувати і критично оцінити порівняно з відомими положеннями. У дисертаціях, що мають прикладне значення, додатково до основного тексту наводяться відомості та доку­менти, що підтверджують практичне використання отрима­них автором результатів, а в дисертаціях, що мають теоре­тичне значення, — рекомендації щодо використання науко­вих висновків.

Згідно з чинним законодавством України про мови дисер­тація виконується, як правило, українською мовою. Автореферати дисертацій та матеріали атестаційної справи здобувача обов'язково дру­куються державною мовою. Оформлення дисертацій має відповідати вимогам стандартів, що ставляться до робіт, поданих до друку.

Розрізняють два види дисертаційних досліджень:

1) дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук;

2) дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Крім того виконують кваліфікаційне дослідження як дисертацію на здобуття академічного рівня магістра.

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук має містити не захищені рані­ше наукові положення та отримані автором нові науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, які у сукуп­ності розв'язують важливу наукову або науково-прикладну проблему (п.12 Порядку). Її характеризують такі класифікаційні ознаки:

• розв'язання значної наукової або науково-прикладної проблеми, яка має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення;

• розробка теоретичних положень, сукупність яких кваліфікують як нове вагоме досягнення в розвитку пер­спективного напряму у відповідній галузі наук;

• усі наукові результати дисертації є новими, не захище­ними раніше;

» дуже висока цінність результатів дисертації;

• тема входить до державної чи галузевої програми до­сліджень;

• результати дисертаційного дослідження можуть бути використані на міжнародному, міжгалузевому чи галузевому рівнях;

• результати та висновки докторської дисертації мають бути такими, що зможуть стати в майбутньому темами окре­мих кандидатських дисертацій.

Слід запобігати як передчасному захисту, так і його за­тримці, враховувати те, що у докторській дисертації не до­зволяється захищати положення та наукові результа­ти, захищені здобувачем у кандидатській дисертації. Вони можуть використовуватися лише в оглядовій частині докторської дисертації. Коли здобувачем не витримується п'ятирічний термін, ВАК України обов'язково надсилає док­торську дисертацію та атестаційну справу здобувача на до­датковий висновок (колективну рецензію).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук - це кваліфікаційна наукова праця, підготовлена особисто здобувачем для прилюдного захисту і здобуття наукового сту­пеня кандидата наук. Дисертація має містити результати про­ведених автором досліджень та отримані автором нові на­уково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язу­ють конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки (п. 13 Порядку).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук є кваліфікаційною працею обсягом основного тексту 4,5—7 авторських аркушів (для суспільних і гуманітарних наук — 6,5—9 авторських аркушів), оформлених відповід­но до державного стандарту. Кандидатська дисертація може бути подана до захисту лише за однією спеціальністю. Серед основних вимог, що висуває ВАК до кандидат­ських дисертацій, слід назвати такі.

1. Актуальність тематики та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь Україні; зв'язок вибраного напряму досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузеви­ми та (або) державними планами та програмами.

2. Відповідність теми дисертації спеціальності, за якою вона захищається, паспорту спеціалізованої вченої ради.

3. Дисертація повинна містити рішення нової наукової проблеми чи завдання, не досліджуваних раніше або дослі­джуваних в інші часи, за інших умов. У цьому разі через критичний аналіз та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (завдання) обґрунтовується різниця у виборі напрямів дослідження.

4. Чітке формування мети і конкретних завдань дослідження. Висновки і рекомендації дисертації мають бути об'єднані провід­ною ідеєю і пов'язані з метою доказами. Стрижень дисер­тації — наукова концепція як синтез провідної ідеї з її обґрунтуванням і науковим результатом. Концептуальність дослідження — найвищий критерій його оцінювання.

5. Науковий результат має відповідати таким основ­ним критеріям оцінки дисертацій: наукова новизна одержаних результатів, вірогідність (достовірність) дослідження, практична значущість одержаних результатів.

6. Необхідно обґрунтувати самостійність дослідження, особистий внесок здобувача в одержання нових науково об­ґрунтованих результатів.

7. Наявність відомостей про апробацію результатів дисертації, кількість та обсяг публікацій основного змісту дисертації.

Кожна дисертація супроводжується окремим авторефератом, який відображає основні наукові результати дисертацій­ного дослідження. Вимоги до оформлення автореферату визначає ВАК.

Основні наукові результати дисертації повинні бути опубліковані автором у формі наукових монографій, посібників (для дисертацій з педагогічних наук) чи статей у наукових фахових виданнях України або інших країн, пе­релік яких затверджує ВАК. Такі публікації можуть бути виконані самостійно або у співавторстві. Їх повний список наводиться в авторефе­раті дисертації.