До математичної основи карти відносять: картографічну проекцію, компонування, масштаб (для багатолисті карт - разграфку на листи, номенклатуру) і геодезичну основу.
Карту масштабу 1:1000000 необхідно створювати в конічній проекції з однією головною паралеллю.
Розміри одинарних аркушів карт у межах широт від 0 до 60° по широті 4° і по довготі 6°, меридіани і паралелі проводять через 1°.
Кожен аркуш карти масштабу 1:1000000 буде мати сім меридіанів і п'ять паралелей.
Таким чином, Вологодська область знаходиться на кількох аркушах карт масштабу 1:1000000, що має номенклатури: Про-36, Про-37, Про-38, N-36, N-37, Р-36, Р-37, Р-38.
Математичну основу викреслюють або гравірують на координатографа, а за відсутності - за допомогою найпростіших приладів. З цією метою розбивають кілометрову сітку через 2 см і її оцифровують. Для побудови картографічної сітки треба знати координати 35 точок (по сім крапок на кожній паралелі). Точність нанесення точок перетину меридіанів і паралелей ± 0,2 мм. Практичні розміри рамок не повинні відрізнятися від теоретичних на 0,2 мм по сторонах і на 0,3 мм по діагоналі.
За внутрішньою рамкою аркуша карти дають виходи кілометрової сітки через 2 см і її оцифровку через 20 км. Лінії меридіанів і паралелей, які є внутрішніми рамками аркушів, ділять на відрізки через 5 с, а всередині аркуша через 10 с.
- Основні відомості про картографічні проекції: частковий масштаб, спотворення , види проекцій.
Картографічні проекції. Усі географічні карти складають у певних картографічних проекціях. Картографічна проекція - це математично визначений спосіб зображення земної поверхні на площині (карті). Реальна земна поверхня дуже складна і не відповідає жодному геометричному тілу. Щоб" відтворити цю поверхню на карті, спочатку її відображають на математично правильній фігурі (кулі), а потім переносять це зображення на площину, ніби проектуючи його.
Картографічних проекцій існує багато, їх об'єднують у групи. Насамперед проекції поділяють за видом допоміжної поверхні, яка використовується при переході від кулі до площини карти. Розрізняють проекцициліндричні, коли проектування з кулі здійснюється на поверхню циліндра, конічні, коли допоміжною поверхнею служить конус, і азимутальні, коли проектування ведеться безпосередньо на площину.
Спотворення на географічних картах. Як ви вже знаєте з курсу географії 6 класу, сферичну поверхню глобуса неможливо розгорнути у вигляді площини без розривів і складок. Отже, будь-яка карта має ті чи інші спотворення. Спотворюються довжини ліній, кути, площі і форми географічних об'єктів. Спотворення на карті тим більші, чим більша зображувана на ній поверхня. На планах місцевості і великомасштабних картах, що зображують невеликі ділянки місцевості, спотворень майже немає, але на дрібномасштабних картах вони бувають дуже великі. А звідси й неоднаковий масштаб довжин і площ у різних місцях карти.
Про характер і розміри спотворень на карті можна дізнатися, зіставивши картографічну сітку з градусною сіткою глобуса. На глобусі всі меридіани рівні між собою, паралелі проходять на однаковій відстані одна від одної. Всі меридіани перетинаються з паралелями під прямими кутами, тому на глобусі всі клітинки градусної сітки між двома сусідніми паралелями мають однакову форму і розміри, а клітинки між двома сусідніми меридіанами звужуються і зменшуються за величиною з віддаленням на північ і на південь від екватора.
Таким чином, ознаками спотворень на карті будуть: неоднакова форма і величина клітинок між двома сусідніми паралелями (спотворення форм і площ), різні за довжиною відрізки меридіанів між паралелями (спотворення довжин ліній і неоднаковий масштаб у різних частинах карти), відхилення величини кутів між меридіанами і паралелями від 90° (спотворення кутів).
Зображуючи земну поверхню на карті, доводиться враховувати кривизну Землі і вибирати ту чи іншу картографічну проекцію, яка дозволяє уникнути одного із спотворень чи послабити інше.
Залежно від характеру і розмірів спотворень проекції поділяють на рівнокутні, рівновеликі й довільні. Рівнокутні проекції зберігають без спотворень кути і форми малих об'єктів, однак в них сильно деформуються довжини ліній і площі об'єктів. За картами, створеними в рівнокутній проекції, зручно прокладати маршрути суден і літаків, оскільки виміряні на таких картах кути точно відповідають кутам на місцевості, які можуть фіксуватися приладами.
Рівновеликі проекції не спотворюють площ, однак форми об'єктів і кути в них сильно спотворені Довільні проекції мають усі види спотворень, але вони розподіляються на карті найбільш вигідним чином. Наприклад, існують проекції з мінімальними спотвореннями в центральній частині, зате вони різко зростають на краях карти.
Для географічних карт території України здебільшого застосовують конічну довільну проекцію. На картах з такою проекцією порівняно мало спотворюються кути і площі, масштаб можна вважати постійним на невеликих відстанях навколо будь-якої точки. Тому на цих картах можна приблизно вимірювати кути, невеликі відстані і площі.
Види умовних знаків. Як ви вже знаєте, для відображення різних географічних об'єктів, явищ і процесів на картах застосовують умовні позначення. До них належать умовні знаки, підписи, буквені і цифрові позначення, а також способи картографічного зображення. Розрізняють декілька видів умовних знаків.
Масштабні (або контурні) умовні знаки передають дійсні розміри об'єктів, які виражаються в масштабі карти. Такими знаками є контури лісу, луків, болота, озера тощо. Позамасштабними умовними знаками позначають об'єкти, які не можна показати в масштабі карти. Наприклад, заводи, аеродроми, пам'ятники, колодязі, окремі дерева, населені пункти (їх показують кружечками-пунсонами).
Пояснювальні умовні знаки доповнюють характеристику об'єкта. Наприклад, стрілка біля знака річки показує напрямок її течії, малюнок листяного чи хвойного дерева в контурі лісу вказує переважання тих чи інших порід.
Картографічні проекції - це математично визначені способи зображення земної поверхні на карті. Залежно від характеру і розмірів спотворень розрізняють проекції рівнокутні, рівновеликі й довільні; за видом допоміжної поверхні - циліндричні, конічні та азимутальні.
До умовних позначень на картах належать умовні знаки, підписи, цифрові позначення та способи картографічного зображення.
