Цілі монетарної політики:
- економічне зростання,
- повна зайнятість ресурсів,
- стабільність цін,
- стабільність платіжного банку,
- регулювання грошової маси в обігу,
- регулювання відсоткових ставок,
- регулювання обмінного курсу.
Інструменти монетарної політики:
1) адміністративні:
- будова банківської системи,
- ліміти інвестування,
- прямі регулювання відсоткових ставок.
2) економічні:
- норма обов’язкового резервування,
- зміна облікової ставки,
- операції на відкритому ринку.
Обов’язкові резерви – частина депозитів, яку комерційний банк повинен зберігати на рахунках у центральному банку.
Обов’язкові резерви виконують функцію страхування вкладів фізичних осіб, контролюючих та регулюючих функцій центрального банку та міжбанківських розрахунків.
Чим більше норма обов’язків резервів тим менше депозитів використовується для активних операцій. Тобто збільшення норми резервування веде до скорочення грошової маси. Зменшення норми резервування через мультиплікатор впливає на розширення грошової маси.
Облікова ставка (ставка рефінансування) – це той відсоток, за яким центральний банк надає кредити комерційним банкам.
При збільшенні облікової ставки, обсяги запозичень у центральному банку зменшується, відповідно зменшуються операції комерційних банків з надання кредитів і відбувається породження грошей. Пропозиція грошей в економіці знижується.
Зменшення відсоткової ставки діє у зворотному напрямку.
Операції на відкритому ринку – це купівля-продаж центральним банком державних цінних паперів (частіше короткострокові державні облігації).
Коли центральний банк купує цінні папери у комерційного банка, то збільшується величина резервів комерційного банку і починається процес розширення грошової маси.
Якщо центральний банк продає цінні папери, то зменшуються резерви комерційних банків, а отже і пропозиція грошей.
Монетарна політика:
1) гнучка,
2) жорстка.
Жорстка: спрямовується на регулювання грошової маси.
Гнучка: спрямовується на регулювання відсоткової ставки.
Вибір варіанти монетарної політики залежить від причин зміни попиту на гроші.
Якщо попит на гроші змінився в результаті інфляції використовують жорстку монетарну політику, якщо попит на гроші змінився внаслідок інвестиційному, споживчому або державному попиті – гнучку монетарну політику.
Т.Ч. центральний банк впливає на масу грошей в обігу через встановлення норми резервування, облікової ставки та через операції з державним цінними паперами.
