Підходи до грошової політики.
1) кейнсіанський,
2) монетаристський.
Кейнсіанці:
Пропозиція грошей залежить від відсоткової ставки.
Зменшення відсоткової ставки сприяє збільшенню інвестицій, та інвестиції, які є складовою сукупного попиту сприяють його збільшенню, а сукупний попит впливає на збільшення ВВП.
Отже, головна мета грошової політики полягає у впливі на відсоткову ставку та на масу грошей в обігу та на масу грошей.
Недосконалість монетарної політики кейнсіанці пояснюють обмеженим впливом грошової пропозиції на відсоткову ставку. Цей обмежений вплив називають “пасткою ліквідності”.
Таке явище виникає тоді, коли відсоткова ставка досягнувши мінімального рівня перестає зменшуватися. Це відбувається тому, що економічні суб’єкти при низьких відсоткових ставках віддають перевагу триманню грошей у вигляді готівки, що є причиною неможливості впливати на інвестиції, а отже і на ВВП.
Т.Ч. у кейнсіанців маса грошей в обігу впливає на відсоткову ставку,яка впливає на ВВП.
Монетаристи:
Маса грошей в обігу не впливає на відсоткову ставку, а вплив на ВВП можна здійснити, дотримуючись контрольованого темпу збільшення грошової маси.
Мs↑- ВВП↑
Ефективність монетарної політики класики пояснюють нейтральністю грошей та обмеженістю фіскальної політики, яка призводить до ефекту витиснення інвестицій.
Т.Ч. монетаристи вважають, що центральному банку достатньо впливати на величини грошової маси з метою впливу на ВВП.
