1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
2. Стимулююча та стримуюча фіскальна політика.
3. Фіскальна політика та дія вбудованих стабілізаторів.
4. Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.
1. Фіскальна політика та характеристика її складових.
Фіскальна політика – вплив держави на економіку через формування величини і структури державних витрат, обсяги трансферних платежів із системи оподаткування.
Тобто у фіскальній політиці є дві сторони:
- податкова;
- видаткова.
Видаткова: державні витрати складаються з елементів:
1) державні закупки (ДЗ);
2) трансферти (Т);
3) платежі за боргами (ПБ);
ДВ = ДЗ + Т + ПБ
Державні закупки пов’язані з фінансами бюджетної сфери, державне інвестування, державні замовлення.
Трансферти охоплюють допомогу по безробіттю, виплати пенсії, стипендії.
Проценти за боргами пов’язані з виплатою заборгованості, яка є у держави, яка є резидентами і нерезидентами.
Зміни у державних закупках призводять у ВВП. Якщо зростає ДЗ це сприяє зростанню ВВП.
Зміни у трансфертах сприяють змінам у доходах.
Зміни у процентних платежах призводять до змін в доходах у власників ресурсів.
Т.Ч. складові державних витрат можуть впливати на залишкові обсяги виробництва, так і на величину доходів, тому державні витрати є інструментом впливу на економіку.
Податкова: це форми і методи залучення доходів до бюджету.
Доходи бюджету формуються за рахунок правильних і неправильних податків.
Прямі (на доходи) впливають на ринок праці, тобто продукція праці прямо залежить від величини доходу, а попит на працю зменшується із зростанням доходів тобто від оподаткованих доходів держава має вигоди і витрати.
Вигоди: втілюються у підвищенні податків надходжень внаслідок підвищення доходів.
Витрати: виникають внаслідок зниження кількості зайнятих, та зменшення обсягів випуску.
Непрямі (входять в ціну) впливають на рівень цін та обсягів виробництва. Вони повністю надходять до бюджету, тому зміни у величині непрямого оподаткування або розширення податкової бази суттєво впливають на доходи бюджету.
Збільшення непрямих податків може призвести до зниження надходжень у бюджет.
Т.Ч. збільшення прямого оподаткування при умові збільшення доходів сприяє поповненню бюджету, а збільшення непрямих податків призводить до зменшення наповнюваності бюджету.
Тому економісти приймали до висновку, що існує оптимальна ставка оподаткування, яка сприяє максимальному наповненню бюджету.
Залежність між ставкою оподаткування та надходжень до бюджету називається крива Лаффера.
Взаємозв’язок між величиною податків на надходження до бюджету був встановлений у 80-х роках. В процесі дослідження залежності величини бюджету від оподаткованих прибутків і зарплати в США.
Ця крива використовується як аргумент на користь лібералізації оподаткування.
У короткий період зменшення ставок оподаткування (від t2 до t1) означає скорочення надходжень до бюджету.
У довгостроковому періоді результатом зниження оподаткування стане збільшення чистих доходів, отже, збільшення заощаджень, інвестиції, а отже, і збільшення виробництва, а отже, збільшення надходжень до бюджету.
Фіскальна політика застосовує для досягнення макроекономічних цілей:
- забезпечення повної зайнятості ресурсів,
- стримування цін,
- забезпечення загального добробуту.
Економісти прийняли до висновку, що забезпечити повну зайнятість відносно легше досягти за рахунок збільшення державних витрат, а стримувати ціни, та забезпечити добробут легше зменшенням податків.
Т.Ч. фіскальна політика впливає на економіку через рух доходів і витрат.
