Витрата палива є важливим економічним показником, від якого залежить рентабельність повітряних перевезень.
Зміна температури та тиску повітря впливає на годинну витрату палива, а годинна витрата палива для літаків з ТРД пов’язана, перш за все, з потрібною тягою та питомою витратою палива.
Годинна витрата палива (сгод, кг×год-1) – це витрата палива за годину польоту.
Питома витрата пального (спит) – кількість палива, яке необхідне для утворення одиночної сили тяги за одиницю часу. Питома витрата пального залежить від типу двигуна, режиму його роботи, висоти польоту та швидкості.
Ми з’ясували, що при інших рівних умовах тяга збільшується при зниженні температури: отже, для досягнення тієї ж тяги у прохолодному повітрі, палива потрібно менше, ніж у теплому. Таким чином, при зниженні температури повітря годинна витрата пального зменшується.
сгод = спитРn = спитG/К. (4.1)
Розрахунки свідчать, що при зміні температури повітря на 30 °С (наприклад, при переході від літа до зими, та, навпаки) годинна витрата пального змінюється на 5…6 %. Істотно змінюється витрата палива на авіатрасах, які мають меридіональну спрямованість. Так, на трасі Одеса-Мурманськ при польотах в обидва кінці пальне витрачається не однаково. Витрата пального розраховується за формулами:
або 
. (4.2)
Тривалість польоту Тп залежить від сгод і запасу палива, що розміщене на літаку (Gп), та для горизонтального польоту складає: Тп= Gп /сгод.
Важливим показником рентабельності є кілометрова витрата палива сk – це кількість палива, яке необхідно для польоту на відстань 1 км. Від сk залежить дальність горизонтального польоту Lг=Gп/сk, яка є складовою часткою в загальну дальність польоту (L).
L = Lнаб + Lг + Lзн, (4.3)
де Lнаб і Lзн – відстані, які проходить ПС при наборі висоти та зниженні, відповідно.
Для кожного типу літака, в «Руководстве по летной эксплуатации» приведені дані по розрахунку L та тривалості польоту, Lнаб і Lзн, а також витрати палива на набір висоти та зниження літака. Кілометрова витрата палива при горизонтальному польоті пов’язана з сгод: сk /V=спитPn /V. Звідси випливає, що режим Lmax польоту відповідає величині (Pn /V)min для літаків ТРД, тобто Vкр з рис. 3.6.
Для літаків з ТРД при збільшенні висоти польоту сk зменшується, тому що при польоті з постійним a швидкість польоту зростає, потрібна тяга зменшується, отже, зменшується і спит. Таким чином, сk зі збільшенням висоти зменшується. Тому польоти літаків з ТРД на велику відстань доцільно виконувати на високих рівнях. При переході на низький ешелон із-за підвищення температури повітря кілометрова витрата палива може зрости на 15 % та більш.
Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про найкращій профіль польоту по повітряній трасі слід враховувати не тільки поле температури та тиску, а цілий комплекс факторів:
- режим вітру;
- наявність небезпечних метеорологічних явищ;
- умови набору висоти та зниження;
- дальність польоту.
При невеликій дальності польоту набір висоти та зниження займають значну частину всього профілю польоту. Витрата палива на набір висоти може виявитися настільки великою, що перевищить економію, яка буде від висоти польоту.
