У першому класі допоміжної школи учні починають вивчати нумерацію - сукупність прийомів називання і позначення чисел з допомогою слів-числівників і допоміжних знаків. Наше основне завдання навчити розумово відсталих дітей рахувати.
Головне завдання яке стоїть перед вчителем у першому класі сформувати в розумово відсталих дітей навички рахунку. Вони повинні вміти рахувати предмети в межах десятка, порівнювати, віднімати, додавати.
Значні труднощі спостерігаються при визначенні загальної кількості неоднорідних предметів. Інколи незначна різниця в кольорі збиває їх з пантелику.
Розумово відсталим дітям важко дається вміння співвідносити число і відповідний предмет.
Організовуючи роботу з учнями першого класу, необхідно мати відповідну кількість наочних посібників.
На уроках використовується така наочність:
1. Реальні предмети,
2. Умовно-об’ємні – муляжі, макети,
3. Об’єкти у площинному зображенні, квадрати, круги прапорці.
4. Ілюстративна наочність набір карток.
5. Природні матеріали зібрані на природі.
Починати знайомство з числами потрібно через рахунок предметів і утворення нової множини шляхом перелічування одиниці. Вивчаючи будь-яке число в межах 10, вчитель пояснює його утворення через додавання ще одного предмета до вже вивченої множини. Досить цікавим для таких дітей є монети. Вони їх додають і віднімають з великим захопленням.
При знайомстві учнів з цифрами їх написання проводиться за порядком лічби, через використання аналітико синтетичного методу: 1.2,3,4.5.0, 6,7,8,9. Після того як вони вже оволоділи певними навичками, доцільно каліграфічне письмо цифр закріпити генетичним методом, використання якого дозволяє писати цифри за елементами складності: 1,7.4: 3,5; 6.9: 0,2.8. Напр.: формуючи у розум відсталих навички письма цифри 5 можна повторити цифру 3.
Під час вивчення чисел в межах 10 потрібно добиватись того, щоб розумово відсталі учні розуміли що вони можуть замінюватись сумою інших, менших що кожне з них складається як мінімум з двох доданків.
0 починається трохи вище правого кута клітинки і заокруглюється ліворуч, пишеться до середини нижньої сторони клітинки і піднімається в гору до початку написання цифр.
1 одиниця складається з короткої і довгої похилих ліній
2 Двійка склад з верхнього правого заокруглення, довгої прямої похилої лінії та хвилястої горизонтальної лінії.
3 Трійка складається з двох малих правих півовалів.
4 четвірка склад з короткої прямої похилої лінії, короткої горизонтальної та довгої прямої похилої лінії.
5 склад з короткої прямої похилої лінії, правого півовалу та дугоподібн. лінії.
Методика організації роботив допоміжній школі над простою арифметичною задачею
Робота над простою текстовою задачею має здійснюватись у такій послідовності:
а) підготовча робота де розв'язування арифметичних задач;
б) ознайомлення учнів з поняттям арифметична задача
в) пошук розв'язку задачі;
г) розв'язування, запис задачі та формулювання відповіді:
д) перевірка розв'язаної задачі;
е) закріплення розв'язаної задачі;
є) подальша робота над розв'язаною задачею.
а) підготовча робота до розв'язування арифметичних задач.
На цьому етапі кавчання розв'язування задачі великого значення набуває порівняння предметів за кількістю.
При виконанні практичних дій на порівняння множин від учнів і необхідно вимагати промовляти те, що вони роблять і формуй вати у них взаємно обернені відношення "багато - мало", "більше-менше", "однаково - неоднаково" тощо.
б) ознайомлений учнів з поняттям "арифметична задача".
У 1-му класі допоміжної школи учні розв'язують задачі тільки двох типів: на знаходження суми двох чисел і на знаходження остачі.
Знайомити їх з цим терміном можна починати тоді коли вчитель на основі наочного сприймання предметних дій складає текст задачі і здійснює її розв'язання за допомогою математичних знаків. Після формування вміння знаходити суму з учнями розв'язується задача на знаходження остачі. Після цього учням можна запропонувати і термін "Розв'язування задачі".
в) робота над змістом задачі.
Робота над усвідомленням ситуації, яка описується в задачі, встановлення залежностей між числовими даними і шуканим проводиться в такій послідовності:
1) словникова робота;
2) читання тексту задачі І її розбір;
3) запис умови задачі;
4) повторення задачі за запитаннями,
г) розв'язання, запис задачітаформулювання відповіді.
Під час виконання запису розв'язку задачі можуть використовуватись різні його варіанти:
Перший, запис розв'язку дається у вигляді прикладу, розміщеного по середині рядка. Першокласникам можна запропонувати проілюструвати задачу малюнком, використовуючи для цього знайомі учням геометричні фігури - трикутники, круги, квадрати.
Другий. Коли учні оволоділи навичками читання не тільки друкованого, а й рукописного тексту (2 клас) вчитель іноді може записувати питання плану на дошці для того, щоб учні змогли сприймати його не тільки на слух, а й через зір.
Третій. Починаючи з 3-го класу, в допоміжній школі використовуються декілька форм запису розв'язку задачі
а) Записуються окремі дії і відповіді задачі
б)Запис окремих дій з коротким коментарем до кожної з них.
в) Запис розв’язку задачі з письмовим планом (питальна форма)
д) перевірка розв’язуваної задачі.
Такі прийоми перевірки використовуються в допоміжній школі
1) Перевірка шляхом практичних дій
2) Настановлення відповідності між числами, знайденими внаслідок розв'язування задачі і заданими числами.
3) Порівняння результату, який дістали учні в процесі розв’язування задачі з відповіддю вчителя.
е) Закріплення розв’язаної задачі
1) вчитель ставить опорні питання до змісту задачі.
2) учням пропонується розповісти весь хід розв’язування задачі з обгрунтуванням вибору дії.
3) ставляться питання до окремих дій.
є) подальша робота над розв'язаною задачею.
