русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Тема 2. Класифікація та види аудиту


Дата додавання: 2014-05-05; переглядів: 1402.


План

1. Головна мета та завдання аудиту

2. Види аудиту та класифікація аудиторських послуг

3. Принципи аудиторського контролю

Ключові слова: аудит, аудитор, незалежний контроль, об’єкти аудиту, предмет аудиту, зовнішній аудит, внутрішній аудит, фін6ансовий аудит, операційний аудит, управлінський аудит, супутні аудиторські послуги.

Після вивчення теми, студенти повинні вміти:

- визначати мету, завдання та призначення аудиту за законодавством України та за міжнародними стандартами аудиту;

- застосовувати правила, що стосуються визначення аудиторської діяльності;

- класифікувати аудит за видами та застосовувати класифікацію аудиту в практичній діяльності аудиторських фірм;

- визначати та класифікувати об’єкти аудиту;

- характеризувати вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності України.

1. Аудит –це дослідження, а будь-яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мети необхідно, щоб створити деяку структуру, яка допомогла б аудитору зібрати необхідну кількість актуальних свідчень при виконання аудиту.

Головна мета аудиту – переконати користувачів фінансових звітів у тому, що ці звіти дають достатньо точне уявлення про стан підприємства на певну дату .

Об'єктивна і достовірна інформація про діяльність певних господарюючих суб'єктів необхідна:

— власникам господарюючих суб'єктів для визначення стратегії їх розвитку;

— інвесторам (вітчизняним та іноземним) при вкладанні своїх капіталів у інші господарюючі суб'єкти;

— банкам для прийняття рішення про доцільність надання кредиту;

— постачальникам для одержання гарантій повної оплати за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги;

— акціонерам для контролю за роботою адміністрації това­риства;

— державним контролюючим органам для планування потреб макроекономіки та оцінки податкових надходжень до бюджету тощо;

— державним органам, судам, прокуратурам для підтверд­ження достовірності фінансової інформації, що їх цікавить, включаючи інформацію, яка є комерційною таємницею.

Користувачі, для яких достовірність фінансової інформації є досить значною, потребують засвідчення її аудитором. При цьому слід пам'ятати, що запити споживачів інформації є досить різними.

Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів показані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів

Користувачі звітності Інформаційні потреби
Інвестори, власники Придбання, продаж та володіння цінними паперами Участь у капіталі підприємства Оцінка якості управління Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу
Керівництво підприємства Регулювання діяльності підприємства
Банки, постачальники та інші кредитори Забезпечення зобов'язань підприємства Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання
Замовники Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання
Працівники підприємства Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання Забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками
Органи державного управління Формування макроекономічних показників

 

Завдання аудиту визначається його метою. На сучасному розвитку економіки в Україні основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.

Аудит повинен бути організований так, щоб адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється, настільки, наскільки вони відповідають перевіреній фінансовій інформації. Для того щоб скласти думку, аудитор повинен одержати обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах даних достовірна і достатня. Аудитор повинен також вирішити, чи правильно відображена в обліку і звітності відповідна інформація.

Виконання основного завдання направлене на задоволення потреб усіх користувачів звітності. Проте аудитор, на відміну від інших суб'єктів контролю, виступає діловим партнером клієнта, який, до того ж, повинен надавати різнобічну допомогу клієнту в усіх його справах. Тому аудит паралельно з основним виконує і функціональні завдання: коригування, оперативний контроль і стратегічні завдання.

Завдання коригування. У випадку, якщо за результатами аудиту аудитор зробив негативні висновки, він може на прохання клієнта дати рекомендації щодо виправлення помилок (але не виправляти їх).

Завдання оперативного контролю — систематичний контроль безпосередньо в процесі діяльності суб'єкта з метою попе­редження помилок або вибору оптимальних рішень (не приймати рішення, а допомагати у їх виборі).

Стратегічні завдання полягають в обґрунтуванні оптимальної або пропозиція альтернативної стратегії та перспективної програми розвитку суб'єкта господарювання на підставі даних, одержаних у процесі аудиту.

 

Під час аудиторської перевірки слід вирішити такі завдання:

- впевнитись у законності діяльності підприємства;

- ознайомитись зі схемою господарювання та управління;

- оцінити надійність систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку підприємства;

- проконтролювати здійснення господарських процесів;

- перевірити первинні документи та облікові регістри;

- зіставити дані поточного обліку зі звітністю та Головною книгою;

- установити фактичну наявність та повноту відображення активів та зобов’язань підприємства;

- установити точність та об’єктивність зроблених облікових записів;

- впевнитись у порівнянні показників бухгалтерської звітності та інших фінансових звітів

Користувачами інформації аудиту є:

- власники підприємства ( його замовники, акціонери);

- керівництво підприємства;

- інші юридичні та фізичні особи ( податкова адміністрація, покупці, постачальники, банки, інвестори, робітники і службовці, суд, арбітраж).

З досвіду українських і зарубіжних аудиторських фірм можна зробити висновок, що на мету і завдання аудиту впливають такі чинники:

- види аудиту та аудиторських послуг;

- зміст договору аудиторську перевірку;

- підходи до аудиту ( його розвиток).

Основні завдання:

- розробка плану і робочої програми перевірки;

- дослідження та збір аудиторських доказів;

- аналіз і оцінка аудиторських доказів;

- складання аудиторського висновку й акту виконання робіт.

 

2.Вивчення вітчизняної і зарубіжної літератури з питань аудиту підтверджує неоднозначність поглядів різних економістів щодо видів аудиту та його класифікації.

Р.Адамста та Р. Монтгомері виділяє наступні види аудиту:

- зовнішній та внутрішній аудит;

- екологічний;

- оглядова перевірка.

Андрєєв В.Д. розглядає такі види аудиту:

- зовнішній та внутрішній аудит;

- екологічний;

- добровільний, обов’язковий;

- узгоджений;

- консалтинг;

- оперативний.

Аренс та Лоббек виділяють такі види аудиту:

- фінансової звітності;

- на відповідність;

- функціональний;

- організаційний;

- спеціальний.

На сьогодні існує різна класифікація видів аудиту проте найбільш розповсюдженою є:

1) за формою здійснення: зовнішній внутрішній аудит;

2) залежно від обов’язковості проведення: обов’язковий, ініціативний;

3) залежно від об’єкта контролю: первинний, узгоджений;

4) залежно від видів аудиту: фінансовий, управлінський, спеціальний, екологічний, на відповідність

Зовнішній аудит здійснюють незалежні аудитори (аудиторські фірми), для задоволення потреб зовнішніх користувачів фінансової звітності зі сертифікатом аудитора, що дає їм право займатися аудиторською діяльністю на договірній основі. Незалежні аудитор повинні мати сертифікати.

В Україні з 2001 року ліцензування відмінено, а аудитори ( аудиторські фірми) підлягають реєстрації в АПУ.

Головною характерною рисою зовнішнього аудиту є існування тристоронніх відносин, (аудитора, відповідальної сторони, та користувача), в яких аудитор має незалежність від інших двох сторін.

Відповідальна сторона – це особа, яка несе відповідальність за предмет перевірки. Наприклад, управлінський персонал, який звітує за результати своєї діяльності складає фінансову звітність. Відповідальна сторона може бути стороною, яка наймає аудитора (замовника).

Користувач - особа, для яких аудитор готує висновок з завдання з надання впевненості. (інвестори, працівники, банки, постачальники, клієнти, уряд, громад кість).

Зовнішній аудит поділяють на три види:

1) аудит на підтвердження фінансової звітності;

2) аудит на відповідність вимогам;

3) аудит ефективності фінансово-господарської діяльності.

Зовнішній аудитор покладається на результати роботи внутрішнього аудиту.

 

Внутрішній аудит виконують високоштатні працівники підприємства з метою надання допомоги керівництву в прийнятті управлінських рішень. У перелік обов’язків цього аудиту входить: перевірка фінансової звітності, обліку, первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, складання і перевірка бізнес-планів.

У конкурентній боротьбі важливим засобом є внутрішній аудит, який допомагає утриматись на ринку.

Внутрішній аудит здійснюється всередині підприємства з метою недопущення ускладнення фінансового стану, здатного довести Підприємство до банкрутства; для усунення негативних явищ на всіх ділянках та структурних підрозділах.

На великих підприємствах існують цілі відділу внутрішнього аудиту.


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Відмінність аудиту від тематичної перевірки | Положення про відділ внутрішнього аудиту розглянути самостійно.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн