Перевірки носять тематичний характер. Вони призначені для вивчення однієї або декількох сторін виробничої, господарської чи фінансової діяльності. Тематичні перевірки, як правило, здійснюються з ініціативи вищих та державних органів. Прикладом тематичної перевірки є перевірки податкової державної інспекції (ПДІ) правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків до бюджету.
Таку тематичну перевірку на замовлення клієнта може виконувати й аудитор. Але відмінності між тематичною перевіркою, проведеною аудитором, і податковим інспектором досить суттєва.
Як і в попередньому випадку, розглянемо відмінність аудиту від перевірок державної податкової інспекції за певними ознаками:
- за метою проведення: аудитор робить висновок щодо достовірності перевіреної інформації, направлений на зменшення ризику клієнта та користувачів публічної звітності. Податковий інспектор робить перевірку повноти і своєчасності нарахування та сплати податків, виконує фіскальну функцію держави;
- за практичними завданнями: аудит направлений на виявлення наявних порушень та помилок, указує шляхи їх усунення, тим самим допомагає клієнту уникнути штрафів за несплату платежів, запобігає погіршанню фінансового стану клієнта. Податковий інспектор свої зусилля направляє на стягнення несплачених податків, пені за їх прострочення та накладання штрафів, чим значно погіршує фінансовий стан підприємства;
- за характером відносин: аудитор діє на підставі цивільного договору, відносини між аудитором (аудиторською фірмою) носять горизонтальний характер, базуються на незалежності, доброзичливості, рівноправності та підзвітності аудитора перед клієнтом; податкова перевірка — це виконавча діяльність, податковий інспектор, виконуючи волю держави, здійснює перевірку, при якій відносини між клієнтом та інспектором характеризується вертикальними зв'язками, яким не властиві доброзичливість та рівність сторін у відносинах;
- за витратами: послуги аудиту оплачує клієнт, включаючи витрати на оплату аудиторських послуг до валових витрат у податковому обліку, до адміністративних витрат у бухгалтерському обліку; оплата перевірки здійснюється державними органами за рахунок бюджету;
- за відповідальністю: аудитор несе відповідальність перед клієнтом та третіми особами за нормами цивільного права та перед АПУ — за законом України «Про аудиторську діяльність», податковий інспектор несе відповідальність за нормами трудового права;
- за результатами: аудитор видає висновок щодо аудованої інформації та звіт про проведену роботу, в яких підтверджує достовірність аудованої інформації, надає рекомендації клієнту щодо виправлення помилок, зберігає в таємниці інформацію; інспектор складає акт, де вказує виявлені порушення щодо нарахування та сплати податків, точно обраховує суму недоплачених податків, суми пені та штрафів, інформує податковий орган, який призначив перевірку, вживає заходи щодо стягнення несплачених податків та майнового забезпечення стягнень. На практиці такі розбіжності в діяльності аудиторів і податкових інспекторів часто сприяють розвитку антагонізму між людьми цих професій.
Аудитори знаходяться в більш привілейованому становищі. Замовник платить їм за перевірку згідно з договором. Аудитор показує клієнту недоліки в його роботі і радить як краще їх позбутись. Інспектор накладає штрафи та стягує пеню. Ставлення клієнта до податкового інспектора, як правило, недоброзичливе. Оплата праці податківця фіксована державою, обмежена можливостями бюджету. При цьому робота аудиторів і податкових інспекторів ведеться паралельно. Перевірка аудитором не звільняє підприємство від перевірки інспектором.
У розвинених країнах, де на аудитора покладені деякі функції фінансового контролю, аудитори підтверджують достовірність звітності і правильність нарахування податків. У цих країнах звіт, не підтверджений аудитором, не може бути прийнятий державними фіскальними органами. У випадку, якщо компанія хоче одержати кредит, то вона подає до банку звітність, підтверджену аудиторським висновком. Тобто використання послуг аудиту є досить розповсюдженим, що дозволяє максимально зменшити кількість перевірок ДПІ й інших державних контролюючих органів та зменшити витрати на їх утримання за рахунок платників податків.
4. В послідовному розвитку аудиту можна виділити наступні стадії: підтверджуюча, системно-орієнтована, стадія, що базується на ризику.
На підтверджуючій стадії під час проведення перевірки аудитор перевіряв та підтверджував практично кожну господарську операцію, вів власні облікові регістри. В наш час таку послугу називають відновленням або веденням обліку.
Системно-орієнтований аудит передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Це призвело до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю. При хорошій роботі системи внутрішнього контролю значно полегшується проведення зовнішнього аудиту.
Аудит, що базується на ризику — такий вид аудиту, який передбачає проведення вибіркового дослідження господарських операцій виходячи із умов роботи підприємства, вивчення так званих «вузьких місць» в його роботі. Базується на статистичних або нестатистичних вибіркових дослідженнях. Це дозволяє зменшити або уникнути ризику аудитора.
Розвиток і поглиблення ринкових відносин сприяли тому, що сфера аудиторської діяльності значно розширилась. Аудит може охоплювати підприємство в цілому, коли дається оцінка достовірності балансу чи стану бухгалтерського обліку, або мати локальний характер, якщо оцінюється якість обліку матеріалів, аналіз використання їх у виробництві.
Результатом аудиту може бути висновок про минулий або теперішній стан об'єктів (реальність статей балансу, законність та доцільність господарських операцій), а також про можливий стан об'єктів у майбутньому (прогнозовані економічні показники щодо вдосконалення системи управління, обліку, контролю, проектні розробки тощо).
Аудит має свій предмет дослідження, тобто з'ясування того, чим вона займається, що вивчає, які питання вирішує.
Предметом аудиту є процеси і явища, які зафіксовані в документах і пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Увага аудитора спрямовується у минуле для пізнання істини, її підтвердження та формування висновків щодо будованої інформації з метою мінімізації ризику користувачів інформації.
Предмет аудиту конкретизують його об'єкти. Об'єкт аудиту слід розглядати як окремий елемент предмету аудиту, на який направлена цілеспрямована дія аудитора. В залежності від направленості аудиту, його об'єкти досить багатогранні, а тому дати їх вичерпний перелік неможливо. Сукупним об'єктом виступає документально зафіксована інформація про наявність та рух засобів підприємства та джерел їх формування.
Суб'єктами аудиту виступають фізичні особи, їх організації (аудиторські фірми), діяльність яких направлена на здійснення незалежного контролю.
У загальному вигляді метод будь-якої науки — це спосіб дослідження, який визначає підхід до об'єктів, що вивчаються, планомірний шлях наукового пізнання і встановлення істини. Метод аудиту характеризується використанням загальнонаукових, які ґрунтуються на методах філософії, і власних методичних прийомів контролю господарської діяльності підприємства.
Загальнонаукові методичні прийоми включають аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання абстрагування і конкретизацію, системний аналіз і функціонально-вартісний аналіз.
Власні методичні прийоми аудиту можна поділити на такі групи:
органолептичні (інвентаризація, контрольні заміри, вибіркові та суцільні спостереження, експертизи різних видів, технологічний контроль, хіміко-технологічний контроль, експеримент, службове розслідування);
документальні (дослідження документів, камеральні перевірки, інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, групування недоліків);
розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи);
узагальнення і реалізація результатів аудиту (документування результатів проміжного контролю, аналітичне та систематизоване групування, слідчо-юридичне обґрунтування, прийняття рішень і контроль їх виконання).
Питання для самоконтролю:
1. Дайте визначення поняття «аудит». Яке місце відводиться аудиту в системі облікових дисциплін?
2. Дайте загальну характеристику аудиту.
3. Назвіть основні історичні етапи розвитку аудиту.
4. Розкажіть історію зародження аудиту
5. У чому полягає сутність аудиту та його призначення?
6. Поясніть відмін6нотсі між аудитом та контролем і ревізією
7. Назвіть сутність аудиторського контролю та його цілі
